Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№3(55) // 2015

 

Обкладинка

 

1. Ювілеї

 

До 70-річчя Аркадія Івановича Годлевського

22 вересня виповнилося 70 років від дня народження і 46 років наукової та практичної діяльності заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри хірургії № 2 Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова Аркадія Івановича Годлевського.

2. Оригінальні дослідження

 

Сучасні тенденції в діагностиці та лікуванні гострого апендициту у вагітних

В. І. Мамчич, О. В. Голяновський, М. О. Йосипенко, І. В. Кандаурова, Т. Ю. Пилипенко

Мета роботи — вивчити можливості поліпшення діагностики гострого апендициту у вагітних, а також хірургічної тактики для зниження кількості гнійно-септичних ускладнень та усунення загрози для здоров’я і життя матері та плода.

Матеріали і методи. Обстежено 175 вагітних з попереднім діагнозом «гострий аппендицит», з них у 142 (81 %) діагноз підтверджено, у решти виявлено генітальну патологію. Уточнено цінність шкали Альварадо у вагітних, можливості УЗД та лапароскопічної діагностики.

Результати та обговорення. Цінність шкали Альварадо у вагітних знижена через подібність багатьох ознак гестозу та гострого апендициту, особливо в I триместрі вагітності. Гострий простий апендицит виявлено у 47,9 % жінок, флегмонозний — у 49,3 %, гангренозний — у 2,8 %. У I триместрі прооперовано 18,3 %, у II — 45,1 %, у III — 36,6 % вагітних. Гнійні ускладнення виявлено у 6 (4,3 %) хворих. Переривання вагітності та летальних наслідків не було.

Висновки. Вагітність обтяжує перебіг гострого апендициту внаслідок зниження імунітету і фізіологічної анемії та ускладнює точну своєчасну діагностику через подібність ознак гестозу і гострого апендициту, особливо в I триместрі. Вагітність значно обмежує використання рентгенологічних методів діагностики, комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії. УЗД широко використовують для виявлення ознак перитоніту і заперечення захворювань нирок, гепато-панкреато-біліарної системи, вагітної матки та її придатків. Своєчасна діагностика і лікування апендициту у вагітних потребують узгодженої роботи хірурга, акушера-гінеколога та анестезіолога для запобігання виникненню гнійно-септичних ускладнень та загрози для здоров’я і життя матері та плода.

Ключові слова: гострий апендицит, вагітність, шкала Альварадо, діагностика.

 

Современные тенденции в диагностике и лечении острого аппендицита у беременных

В. И. Мамчич, О. В. Голяновский, М. А. Йосипенко, И. В. Кандаурова, Т. Ю. Пилипенко

Цель работы — изучить возможности улучшения диагностики острого аппендицита у беременных, а также хирургической тактики для снижения количества гнойно-септических осложнений и устранения угрозы для здоровья и жизни матери и плода.

Материалы и методы. Обследовано 175 беременных с предварительным диагнозом «острый аппендицит», из них у 142 (81 %) диагноз подтвержден, у остальных выявлена генитальная патология. Уточнена ценность шкалы Альварадо у беременных, возможности УЗИ и лапароскопической диагностики.

Результаты и обсуждение. Ценность шкалы Альварадо у беременных снижена из-за сходства многих признаков гестоза и острого аппендицита, особенно в I триместре беременности. Острый простой аппендицит выявлен у 47,9 % женщин, флегмонозный — у 49,3 %, гангренозный — у 2,8 %. В I триместре прооперированы 18,3 %, во II — 45,1 %, в III — 36,6 % беременных. Гнойные осложнения выявлены у 6 (4,3 %) больных. Прерывания беременности и летальных исходов не было.

Выводы. Беременность отягощает течение острого аппендицита вследствие снижения иммунитета и физиологической анемии и осложняет точную своевременную его диагностику из-за сходства признаков гестоза и острого аппендицита, особенно в I триместре. Беременность значительно ограничивает использование рентгенологических методов диагностики, компьютерной и магнитно-резонансной томографии. УЗИ широко используют для выявления признаков перитонита и исключения заболеваний почек, гепато-панкреато-билиарной системы, беременной матки и ее придатков. В III триместре беременности УЗИ не эффективно. Своевременная диагностика и лечение аппендицита у беременных требуют слаженной работы хирурга, акушера-гинеколога и анестезиолога для предупреждения гнойно-септических осложнений и угрозы для здоровья и жизни матери и плода.

Ключевые слова: острый аппендицит, беременность, шкала Альварадо, диагностика.

3. Оригінальні дослідження

 

Клінічне значення моніторингу внутрішньочеревного тиску в постраждалих з краніо-абдомінальною травмою

Я. Л. Заруцький, С. А. Асланян, А. Є. Ткаченко, В. М. Коваленко

Мета роботи — визначити клінічне та прогностичне значення динамічного вимірювання внутрішньочеревного тиску (ВЧТ) у постраждалих з краніо-абдомінальною травмою.

Матеріали і методи. Проведено проспективне дослідження 98 постраждалих з краніо-абдомінальною травмою, яким вимірювали ВЧТ у динаміці. Для визначення балансу рідинних секторів організму використовували метод інтегральної двохчастотної імпедансометрії.

Результати та обговорення. Встановлено, що тяжкість абдомінального пошкодження має прямий помірної сили кореляційний зв’язок (rs = 0,39) з рівнем ВЧТ у гострий період. Максимальне значення ВЧТ під час перебігу травматичної хвороби залежить від загальної тяжкості травми (rs = 0,54), а не від тяжкості її абдомінального компонента (rs = 0,18). Динамічне вимірювання ВЧТ має чутливість 87,5 %, специфічність — 36,4 % у діагностиці внутрішньочеревних ускладнень.

Висновки. Клінічно значуща внутрішньочеревна гіпертензія (2-га–3-тя стадія) спостерігається у постраждалих з тяжкою та вкрай тяжкою травмою. При цьому тяжкість абдомінального компонента травми має другорядне значення. Незалежними чинниками, які впливають на її розвиток, є заочеревинна гематома (rs = 0,58), наявність ацидозу в гострий період (rs = 0,63), масивна інфузія кровозамінників (rs = 0,60). Динаміка змін ВЧТ корелює з тяжкістю перебігу травматичної хвороби та розвитком ускладнень.

Ключові слова: краніо-абдомінальна травма, внутрішньочеревний тиск, синдром абдомінального компартменту.

 

Клиническое значение мониторинга внутрибрюшного давления у пострадавших с кранио-абдоминальной травмой

Я. Л. Заруцкий, С. А. Асланян, А. Е. Ткаченко, В. Н. Коваленко

Цель работы — определить клиническое и прогностическое значение динамического измерения внутрибрюшного давления (ВБД) у пострадавших с кранио-абдоминальной травмой.

Материалы и методы. Проведено проспективное исследование 98 пострадавших с кранио-абдоминальной травмой, у которых измеряли ВБД в динамике. Для определения баланса жидкостных секторов организма использовали метод интегральной двухчастотной импедансометрии.

Результаты и обсуждение. Установлено, что тяжесть абдоминального повреждения имеет прямую умеренной силы корреляционная связь (rs = 0,39) с уровнем ВБД в острый период. Максимальное значение ВБД на протяжении травматической болезни зависит от общей тяжести травмы (rs = 0,54), а не от тяжести абдоминального компонента (rs = 0,18). Динамическое измерение ВБД имеет чувствительность 87,5 %, специфичность — 36,4 % в диагностике внутрибрюшных осложнений.

Выводы. Клинически значимая интраабдоминальная гипертензия 2 — 3-й стадии наблюдается у пострадавших с тяжелой и крайне тяжелой травмой. При этом тяжесть абдоминального компонента имеет второстепенное значение. Независимыми факторами, влияющими на ее развитие, являются забрюшинная гематома (rs = 0,58), наличие ацидоза в острый период (rs = 0,63), массивная инфузия кровезаменителей (rs = 0,60). Динамика изменений ВБД коррелирует с тяжестью течения травматической болезни и развитием осложнений.

Ключевые слова: кранио-абдоминальная травма, внутрибрюшное давление, синдром абдоминального компартмента.

4. Оригінальні дослідження

 

Досвід застосування ендобронхіальної ультразвукової трансбронхіальної аспіраційної біопсії внутрішньогрудних лімфатичних вузлів

О. І. Шпак, В. Б. Бичковський, М. С. Опанасенко, О. В. Терешкович, О. О. Венгерова, Р. С. Демидова, О. В. Новицький, О. Б. Рандюк, М. Ф. Яцина, А. Ф. Гренчук, І. В. Ліскіна, Л. М. Загаба

Мета роботи — визначити діагностичну цінність ендобронхіальної ультразвукової трансбронхіальної аспіраційної біопсії внутрішньогрудних лімфовузлів при лімфаденопатії середостіння.

Матеріали і методи. Обстежено 75 пацієнтів з лімфаденопатією середостіння з використанням ендобронхіальної ультразвукової трансбронхіальної аспіраційної біопсії внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. Вік 58 (77,3 %) пацієнтів становив від 20 до 60 років. На цю патологію стаждали частіше чоловіки — 43 (57,3 %).

Результати та обговорення. Проаналізовано інформативність та діагностичну цінність методу у 75 випадках. Інформативність ендобронхіальної ультразвукової трансбронхіальної аспіраційної біопсії для встановлення етіології синдрому внутрішньогрудної лімфаденопатії становила при гістологічному дослідженні 91,5 %, при цитологічному дослідженні — 88,0 %.

Висновки. Ендобронхіальна ультразвукова трансбронхіальна аспіраційна біопсія внутрішньогрудних лімфовузлів — малоінвазивний та безпечний метод діагностики лімфаденопатії середостіння. Оскільки біопсію проводять під конт ролем ультрасонографічного датчика, це дає змогу чітко визначити місце забору матеріалу, контролювати глибину проходження біопсійної голки та уникнути пошкодження магістральних судин, розташованих поряд з досліджуваними колекторами лімфатичних вузлів.

Ключові слова: лімфаденопатія середостіння, біопсія, діагностика.

 

Опыт применения эндобронхиальной ультразвуковой трансбронхиальной аспирационной биопсии внутригрудных лимфатических узлов

О. И. Шпак, В. Б. Бычковский, Н. С. Опанасенко, А. В. Терешкович, О. А. Венгерова, Р. С. Демидова, А. В. Новицкий, А. Б. Рандюк, М. Ф. Яцина, А. Ф. Гренчук, И. В. Лискина, Л. М. Загаба

Цель работы — определить диагностическую ценность эндобронхиальной ультразвуковой трансбронхиальной аспирационной биопсии внутригрудных лимфоузлов при лимфаденопатии средостенья.

Материалы и методы. Обследованы 75 пациентов с лимфаденопатией средостенья с использованием эндобронхиальной ультразвуковой трансбронхиальной аспирационной биопсии внутригрудных лимфоузлов. Возраст 58 (77,3 %) пациентов составил от 20 до 60 лет. Данной патологией страдали чаще мужчины — 43 (57,3 %).

Результаты и обсуждение. Проанализировали информативность и диагностическую ценность метода в 75 случаях. Информативность эндобронхиальной ультразвуковой трансбронхиальной аспирационной биопсии для установления этиологии синдрома внутригрудной лимфаденопатии составляет 91,5 % при гистологическом исследовании и 88,0 % — при цитологическом исследовании.

Выводы. Эндобронхиальная ультразвуковая трансбронхиальная аспирационная биопсия внутригрудных лимфоузлов — малоинвазивный и безопасный метод диагностики лимфаденопатии средостенья. Поскольку биопсию проводят под контролем ультрасонографического датчика, это позволяет четко определить место забора материала, контролировать глубину прохождения биопсийной иглы и избежать повреждения магистральных сосудов, расположенных в непосредственной близости от изучаемых коллекторов лимфатических узлов.

Ключевые слова: лимфаденопатия средостенья, биопсия, диагностика.

5. Оригінальні дослідження

 

Дослідження синдрому компресії хребтової артерії за допомогою магнітно-резонансної томографії в перфузійно-зваженому режимі

С. В. Дибкалюк, В. А. Черняк, В. Ю. Зоргач, В. В. Удовиченко, В. В. Сулік

Мета роботи — розробити алгоритм діагностики вертебробазилярної недостатності (ВБН) при синдромі компресії хребтової артерії (СКХА) з використанням критеріїв, отриманих при аналізі магнітно-резонансних томограм у перфузійнозваженому режимі (PWI МРТ).

Матеріали і методи. Методика застосування PWІ МРТ у хворих із СКХА ґрунтується на вимірюванні основних показників перфузії: мозкового кровотоку, об’єму мозкового кровотоку, середнього часу транспорту, часу до досягнення піка, які визначали в трьох ділянках, котрі характеризували особливості перфузії та відображували динамічні зміни об’ємного кровотоку в хребтовій артерії, — центральні відділи варолієвого мосту, ліва та права середня ніжка мозочку. У 2012 — 2014 рр. у режимі PWI МРТ обстежено 260 хворих, яких розподілили на дві групи: 1-шу (n = 137, хірургічне лікування) та 2-гу (n = 123, консервативне лікування). 58 хворих 1-ї групи після хірургічного лікування з достовірним клінічним поліпшенням за шкалою H. Hoffenberth (1990) пройшли контрольне обстеження. в режимі PWI МРТ. Його результати дали змогу верифікувати розроблені алгоритми діагностики СКХА з використанням методу PWI МРТ.

Результати та обговорення. В результаті аналізу перфузійного кровотоку встановлено невелику кількість комбінацій з вираженими клінічними ознаками ВБН за шкалою H. Hoffenberth (1990). Комбінації розподілили на 5 варіантів за принципом відповідності показників мозкового кровотоку в стовбурі мозку та умовно домінуючій півкулі в послідовності, яка відображає перехід від комбінацій кращих показників об’ємного кровотоку до гірших. При аналізі рангової кореляції між варіантами групування показників перфузії стовбура головного мозку — півкуль мозочка та вираженістю ВБН за шкалою H. Hoffenberth (1990) у правшів виявлено тісний негативний кореляційний зв’язок (rs = –0,723; p < 0,001). У хворих 1-ї групи на тлі достовірного регресу клінічних ознак ВБН за шкалою H. Hoffenberth (1990) через 6 — 8 міс після хірургічного лікування відзначено достовірне поілпшення показників перфузії (на ділянках «1» і «2» у правшів).

Висновки. Встановлено 5 основних комбінацій показників перфузійного кровотоку, які враховують зміну мозкового кровотоку на трьох умовно обраних ділянках (міст, права та ліва середні ніжки мозочка). Виявлено тісний кореляційний зв’язок між варіантами комбінацій перфузійного кровотоку та вираженістю ВБН.

Ключові слова: хребтова артерія, перфузійно-зважений режим, компресія.

 

Синдром компрессии позвоночной артерии в перфузионно-взвешенном режиме магнитно-резонансной томографии

С. В. Дыбкалюк, В. А. Черняк, В. Ю. Зоргач, В. В. Удовиченко, В. В. Сулик

Цель работы — разработать алгоритм диагностики вертебробазилярной недостаточности (ВБН) при синдроме компрессии позвоночной артерии (СКПА) с использованием критериев, полученных при анализе магнитно-резонансных томограмм в перфузионно-взвешенном режиме (PWI МРТ).

Материалы и методы. Методика использования PWІ МРТ у больных с СКПА основана на вычислении основных параметров PWІ — мозгового кровотока, объема мозгового кровотока, среднего времени транспорта, времени до достижения пика, которые определяли на трех участках, характеризующих особенности перфузии и отражающих динамичные изменения объемного кровотока по ПА: центральные отделы варолиева моста, левая и правая средняя ножка мозжечка. В 2012 — 2014 гг. в режиме PWI МРТ обследовано 260 больных, которых распределили на две группы: 1-ю (n = 137, хирургическое лечение) и 2-ю (n = 123, консервативное лечение). 58 больных 1-й группы после хирургического лечения с достоверным клиническим улучшением по шкале H. Hoffenberth (1990) прошли контрольное обследование в режиме PWI МРТ. Его результаты позволили верифицировать разработанные алгоритмы диагностики СКПА при использовании метода PWI МРТ.

Результаты и обсуждение. В результате проведенного анализа перфузионного кровотока обследованных больных установлено небольшое количество комбинаций с выраженными клиническими признаками ВБН по шкале H. Hoffenberth (1990). Комбинации были распределены на 5 вариантов по принципу соответствия показателей мозгового кровотока в стволе мозга и условно доминантного полушария мозжечка в последовательности, которая отражает переход от комбинаций лучших показателей объёмного кровотока к худшим. При анализе ранговой корреляции между вариантами комбинаций показателей перфузионного кровотока и выраженностью ВБН по шкале H. Hoffenberth (1990) у правшей установлена тесная отрицательная корреляционная связь (rs = –0,723; р < 0,001). У больных 1-й группы на фоне достоверного регресса клинических признаков ВБН по шкале H. Hoffenberth (1990) через 6 — 8 мес после проведения хирургического лечения отмечено достоверное улучшение показателей перфузии (на участках «1» и «2» у правшей).

Выводы. Установлено 5 основных комбинаций показателей перфузионного кровотока, которые учитывают изменение мозгового кровотока в трех условно выбранных участках (мост, правая и левая средние ножки мозжечка). Обнаружена высокая корреляционная связь между вариантами комбинаций перфузионного кровотока и выраженностью ВБН.

Ключевые слова: позвоночная артерия, перфузионно-взвешенный режим, компрессия.

6. Оригінальні дослідження

 

Онкологічний аспект тактики ведення хворих з ідіопатичним венозним тромбозом

Л. Б. Малиновська, В. М. Селюк

Мета роботи — оптимізувати тактику ведення хворих з венозними тромбозами на тлі вперше виявленого онкологічного захворювання.

Матеріали і методи. В дослідженні взяли участь 94 хворих (52 жінки і 42 чоловіки) з ідіопатичними венозними тромбозами (ІВТ) нижніх кінцівок, які перебували на лікуванні у відділенні судинної хірургії Олександрівської клінічної лікарні м. Києва у період з 2005 до 2014 р. Хворих розподілили на дві групи: основну (n = 53) і контрольну (n = 41). Групи були порівнянними за віком, розподілом статей, патологією. Всім хворим виконували стандартні клінічні лабораторні дослідження, ЕКГ, УЗД вен нижніх кінцівок і органів малого таза. В основній групі для виявлення прихованих форм злоякісних новоутворень провели інтенсивний скринінг з використанням неінвазивних методів дослідження.

Результати та обговорення. У 14 (26,4 %) хворих основної групи було діагностовано злоякісні новоутворення різної локалізації, у 57 % з них виявлено метастази. Згідно з клінічними даними, ІВТ не можна вважати раннім виявом раку. Зазвичай ІВТ виникає при поширених формах злоякісних пухлин. У контрольній групі приховані пухлини виявили у 3 (7,3 %) пацієнтів. Відзначено ефективність застосування інтенсивного скринінгу для діагностики прихованих форм злоякісних новоутворень порівняно з рутинним обстеженням (26,4 порівняно з 7,3 %, p < 0,05). В основній групі у хворих з венозними тромбозами на тлі вперше виявленого онкологічного захворювання застосовували оптимізовану тактику ведення.

Висновки. ІВТ може слугувати маркером прихованого раку. Інтенсивний скринінг із застосуванням неінвазивних методів дослідження збільшив частоту виявлення прихованих форм злоякісних новоутворень із 7,3 до 26,4 % (p < 0,05) порівняно з рутинним обстеженням у хворих з ІВТ, що дало змогу своєчасно почати лікування основної патології. Всім хворим з ІВТ необхідно виконувати катамнестичне обстеження за запропонованим алгоритмом 1 раз на 6 міс для виявлення прихованих форм пухлинного процесу. Спільний вибір лікувально-діагностичної тактики онкологами і судинними хірургами подовжує життя цієї категорії пацієнтів. Низькомолекулярні гепарини — препарати вибору для початкового і тривалого лікування венозних тромбозів у пацієнтів з онкологічними захворюваннями.

Ключові слова: ідіопатичний венозний тромбоз, приховані форми злоякісних новоутворень.

 

Онкологический аспект тактики ведения больных с идиопатическим венозным тромбозом

Л. Б. Малиновская, В. М. Селюк

Цель работы — оптимизировать тактику ведения больных с венозным тромбозом на фоне впервые выявленного онкологического заболевания.

Материалы и методы. В исследовании приняли участие 94 больных (52 женщины и 42 мужчины) с идиопатическими венозными тромбозами (ИВТ) нижних конечностей, находившихся на лечении в отделении сосудистой хирургии Александровской клинической больницы г. Киева в период с 2005 по 2014 г. Больных распределили на две группы: основную (n = 53) и контрольную (n = 41). Группы были сопоставимы по возрасту, соотношению полов, патологии. Всем больным выполняли стандартные клинические лабораторные исследования, ЭКГ, УЗИ вен нижних конечностей и органов малого таза. В основ- ной группе для выявления скрытых форм злокачественных новообразований провели интенсивный скрининг с использованием неинвазивных методов исследования.

Результаты и обсуждение. У 14 (26,4 %) больных основной группы диагностировали злокачественные новообразования разной локализации, у 57 % из них были обнаружены метастазы. Согласно клиническим данным, ИВТ не может считаться ранним проявлением рака. Как правило, ИВТ возникает при распространенных формах злокачественных опухолей. В контрольной группе скрытые опухоли выявили у 3 (7,3 %) пациентов. Отмечена эффективность применения интенсивного скрининга для диагностики скрытых форм злокачественных новообразований по сравнению с рутинным обследованием (26,4 по сравнению с 7,3 %, p < 0,05). В основной группе у больных с венозными тромбозами на фоне впервые выявленного онкологического заболевания применяли оптимизированную тактику ведения.

Выводы. ИВТ может служить маркером скрытого рака. Интенсивный скрининг с применением неинвазивных методов исследования увеличил частоту выявления скрытых форм злокачественных новообразований с 7,3 до 26,4 % (p < 0,05) по сравнению с рутинным обследованием у больных с ИВТ, что позволило своевременно начать лечение основной патологии. Всем больным с ИВТ необходимо выполнять катамнестическое обследование по предложенному алгоритму 1 раз в 6 мес для выявления скрытых форм опухолевого процесса. Совместный выбор лечебно-диагностической тактики онкологами и сосудистыми хирургами продлевает жизнь этой категории пациентов. Низкомолекулярные гепарины — препараты выбора для начального и длительного лечения венозных тромбозов у пациентов с онкологическими заболеваниями.

Ключевые слова: идиопатический венозный тромбоз, скрытые формы злокачественных новообразований.

7. Оригінальні дослідження

 

Мембранопластичний ефект дії Лактопротеїну-C на структуру органів нейроімуноендокринної системи за умов інфузійної терапії опікової хвороби

І. В. Гунас, І. В. Дзевульська, Е. В. Черкасов, О. І. Ковальчук

Мета роботи — вивчити структурні зміни аденогіпофіза, кіркової речовини надниркової залози і тимуса при експериментальній опіковій хворобі у щурів при її лікуванні внутрішньовенною інфузією HAES-LX-5 % та лактопротеїну із сорбітолом.

Матеріали і методи. Дослідження морфологічних змін в аденогіпофізі, кірковій речовині надниркової залози і тимусі при експериментальній опіковій хворобі (через 1, 3, 7, 14, 21, 30 діб) та в умовах дії інфузійних колоїдно-гіперосмолярних препаратів HAES-LX-5 % і лактопротеїну із сорбітолом виконано на 90 щурах-самцях лінії Вістар з масою тіла 155 — 160 г. Матеріал для морфологічних досліджень обробляли за загальноприйнятою методикою.

Результати та обговорення. Терапевтична дія застосованих гіперосмолярних розчинів в умовах появи зон «протікання» та «проникнення» в аденогіпофізі, кірковій речовині надниркової залози і тимусі при опіковій хворобі не обмежується ефектами (дезінтоксикаційним, реологічним, протишоковим) їх інфузійного впливу, а й виявляється також цитопротекторним та ангіопротекторним ефектами.

Висновки. Встановлено протекторну дію на судинну стінку і мембранопластичний вплив на структуру органів розчину лактопротеїну із сорбітолом.

Ключові слова: опік, аденогіпофіз, кіркова речовина надниркової залози, тимус, світлова та електронна мікроскопія.

 

Мембранопластический эффект действия Лактопротеина-C на структуру органов нейроиммуноэндокринной системы при инфузионной терапии ожоговой болезни

И. В. Гунас, И. В. Дзевульская, Э. В. Черкасов, А. И. Ковальчук

Цель работы — изучить структурные изменения аденогипофиза, коры надпочечников и тимуса при экспериментальной ожоговой болезни у крыс при ее лечении инфузией HAES- LX -5 % и лактопротеина с сорбитолом.

Материалы и методы. Исследование морфологических изменений в аденогипофизе, корковом веществе надпочечников и тимусе при экспериментальной ожоговой болезни (через 1, 3, 7, 14, 21, 30 суток) и в условиях действия инфузионных коллоидно-гиперосмолярных препаратов HAES-LX-5 % и лактопротеина с сорбитолом выполнено на 90 крысах-самцах линии Вистар массой 155 — 160 г. Материал для морфологических исследований обрабатывали по общепринятой методике.

Результаты и обсуждение. Терапевтическое действие примененных гиперосмолярных растворов в условиях появления зон «протекания» и «проникновения» в аденогипофизе, корковом веществе надпочечников и тимусе при ожоговой болезни не ограничивается эффектами (дезинтоксикационным, реологическим, противошоковым) их инфузионного влияния, но проявляется также цитопротекторными и ангиопротекторными эффектами.

Выводы. Установлено протекторное действие на сосудистую стенку и мембранопластическое влияние на структуру органов раствора лактопротеина с сорбитолом.

Ключевые слова: ожог, аденогипофиз, корковое вещество надпочечников, тимус, световая и электронная микроскопия.

8. Оригінальні дослідження

 

Стан місцевих і системних показників імунного, цитокінового та антиоксидантного статусу при гострих виразкових гастродуоденальних кровотечах

Дж. Н. Гаджиєв, В. А. Аллахвердієв, С. В. Сушков, Е. М. Клімова, Н. Дж. Гаджиєв, М. Р. Гулієв

Мета роботи — оцінити стан локальних і системних показників імунного, цитокінового та антиоксидантного статусу при гострих виразкових гастродуоденальних кровотечах (ГВГДК) залежно від тяжкості крововтрати.

Матеріали і методи. Проаналізовано результати обстеження 156 хворих з ГВГДК. Виразку шлунка діагностували у 37 (23,7 %) хворих, виразку дванадцятипалої кишки — у 112 (71,8 %), їх поєднання — у 7 (4,5 %). Інтенсивність кровотечі оцінювали за J. Forrest, тяжкість крововтрати — за О. О. Шалімовим. Крововтрату легкого ступеня мали 54 (34,6 %) пацієнти, середнього ступеня — 51 (32,7 %), тяжкого ступеня — 51 (32,7 %). У всіх хворих при госпіталізації в периферичній крові вивчали стан імунітету, цитокінового профілю та антиоксидантної системи. Рівень інтерлейкіну-6 також визначали в сечі. У 107 хворих в аспірованому слизовому вмісті шлунка вивчали активність лізоциму і концентрацію інтерлейкіну-6, а в дуоденальному — рівень імуноглобулінів A, M і G. У 20 хворих у біоптатах, узятих з періульцерозної зони, визначали концентрацію дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду.

Результати та обговорення. У хворих з ГВГДК при госпіталізації виявлено значні зміни імунного, цитокінового та антиоксидантного статусу на локальному і системному рівні. Глибина імуносупресії, цитокінового дисбалансу і порушень у системі перекисного окиснення ліпідів — антиоксидантному захисті на локальному і системному рівні залежить від ступеня крововтрати.

Висновки. При ГВГДК імуносупресія в лімфоцитарно-клітинній та гуморальній ланках імунітету характеризується статистично достовірним зниженням рівня лімфоцитів CD3+ — на 32,9 %, CD4+ — на 32,5 %, CD8+ — на 13,3 %, фагоцитарного індексу — на 18, 9 %, IgА — на 16,5 %, IgM — на 15,8 %, IgG — на 10,7 % з підвищенням вмісту CD19+ — на 58,8 % та імунних комплексів, що циркулюють, — у 2,3 разу. Глибина порушень в імунному статусі безпосередньо залежить від ступеня крововтрати. ГВГДК супроводжуються цитокіновим дисбалансом, глибина якого безпосередньо пов’язана з тяжкістю крововтрати. Дисбаланс у системі перекисного окислення ліпідів — антиоксидантного захисту супроводжується ендогенною інтоксикацією та наростає зі збільшенням об’єму крововтрати.

Ключові слова: гострі гастродуоденальні кровотечі, імунний статус, цитокіновий статус, ліпопероксидація.

 

Состояние местных и системных показателей иммунного, цитокинового и антиоксидантного статуса при острых язвенных гастродуоденальных кровотечениях

Дж. Н. Гаджиев, В. А. Аллахвердиев, С. В. Сушков, Е. М. Климова, Н. Дж. Гаджиев, М. Р. Гулиев

Цель работы — оценить состояние локальных и системных показателей иммунного, цитокинового и антиоксидантного статуса при острых язвенных гастродуоденальных кровотечениях (ОЯГДК) в зависимости от тяжести кровопотери.

Материалы и методы. Проанализированы результаты обследования 156 больных с ОЯГДК. Язву желудка диагностировали у 37 (23,7 %) больных, язву двенадцатиперстной кишки — у 112 (71,8 %), их сочетание — у 7 (4,5 %). Интенсивность кровотечения оценивали по J. Forrest, тяжесть кровопотери — по А. А. Шалимову. Кровопотерю легкой степени имели 54 (34,6 %) пациента, средней степени — 51 (32,7 %) и тяжелой степени — 51 (32,7 %). У всех больных при поступлении в периферической крови изучали состояние иммунитета, цитокинового профиля и антиоксидантной системы. Уровень интерлейкина-6 также определяли в моче. У 107 больных в аспирированном слизистом содержимом желудка изучали активность лизоцима и концентрацию интерлейкина-6, а в дуоденальном — уровень иммуноглобулинов A, M и G. У 20 больных в биоптатах, взятых из периульцерозной зоны, определяли концентрацию диеновых конъюгатов и малонового диальдегида.

Результаты и обсуждение. У больных с ОЯГДК при поступлении выявлены значимые изменения иммунного, цитокинового и антиоксидантного статуса на локальном и системном уровне. Глубина иммуносупрессии, цитокинового дисбаланса и нарушений в системе перекисного окисления липидов — антиоксидантной защиты на локальном и системном уровне зависит от степени кровопотери.

Выводы. При ОЯГДК иммуносупрессия в лимфоцитарно-клеточном и гуморальном звеньях иммунитета характеризуется статистически достоверным снижением уровня лимфоцитов CD3+ на 32,9 %, CD4+ — на 32,5 %, CD8+ — на 13,3 %, фагоцитарного индекса — на 18,9 %, IgА — на 16,5 %, IgM — на 15,8 %, IgG — на 10,7 % с повышением содержания CD19+ — на 58,8 % и циркулирующих иммунных комплексов в 2,3 раза. Глубина нарушений в иммунном статусе напрямую зависит от степени кровопотери. ОЯГДК сопровождаются цитокиновым дисбалансом, глубина которого непосредственно связана с тяжестью кровопотери. Дисбаланс в системе перекисного окисления липидов — антиоксидантной защиты сопровождается эндогенной интоксикацией и нарастает с увеличением объема кровопотери.

Ключевые слова: острые гастродуоденальные кровотечения, иммунный статус, цитокиновый статус, липопероксидация.

9. Огляди

 

Клінічні аспекти діагностики післяопераційних зовнішніх жовчних нориць

І. Л. Насташенко

Розглянуто проблему інтраабдомінальних післяопераційних ускладнень у практиці хірургічного лікування органів гепатобіліарної зони. Найбільш поширеним з них є пошкодження жовчних проток. Наведено їх причини, класифікації за різними чинниками, клінічні вияви, можливості інструментальної діагностики та планування тактики ведення хворих. Детально ці питання висвітлено щодо зовнішніх жовчних нориць. Акцентується увага на діагностичних та лікувальних можливостях сучасних малоінвазивних ендоскопічних та ультразвукових технологій.

Ключові слова: ятрогенне пошкодження жовчних проток, зовнішні жовчні нориці, ультразвукова діапевтика, транспапілярні втручання.

 

Клинические аспекты диагностики послеоперационных наружных желчных свищей

И. Л. Насташенко

Рассмотрена проблема интраабдоминальных послеоперационных осложнений в практике хирургического лечения органов гепатобилиарной зоны. Наиболее распространенными из них являются повреждения желчных протоков. Приведены их причины, классификации по разным факторам, клинические проявления, возможности инструментальной диагностики и планирования тактики ведения больных. Детально эти вопросы освещены относительно наружных желчных свищей. Акцентируется внимание на диагностических и лечебных возможностях современных малоинвазивных эндоскопических и ультразвуковых технологий.

Ключевые слова: ятрогенное повреждение желчных протоков, наружные желчные свищи, ультразвуковая диапевтика, транспапиллярные вмешательства.

10. Огляди

 

Сучасні діагностичні та лікувально-тактичні підходи при шлункових кровотечах пухлинного походження

С. П. Одарченко

Висвітлено сучасні діагностичні й лікувально-тактичні підходи при шлункових кровотечах пухлинного генезу. Визначено порядок виконання та інформативність різних методів інструментальної діагностики джерела кровотечі. Виявлено значення рентген-ангіохірургічного методу серед альтернативних методів гемостазу. Встановлено відмінності в підході до лікування пацієнтів із зазначеною патологією у вітчизняних та зарубіжних клініках.

Ключові слова: шлункова кровотеча, рак шлунка, діагностика, лікувально-тактичні підходи.

 

Современные диагностические и лечебно-тактические подходы при желудочных кровотечениях опухолевого происхождения

С. П. Одарченко

Освещены современные диагностические и лечебно-тактические подходы при желудочных кровотечениях опухолевого генеза. Определен порядок выполнения и информативность разных методов инструментальной диагностики источника кровотечения. Выявлено значение рентген-ангиохирургического метода среди альтернативных методов гемостаза. установлены отличия в подходе к лечению пациентов с данной патологией в отечественных и зарубежных клиниках.

Ключевые слова: желудочное кровотечение, рак желудка, диагностика, лечебно-тактические подходы.

11. Огляди

 

Діагностичні та прогностичні молекулярні маркери медулярного та високодиференційованого раку щитоподібної залози

А. В. Дінець, В. Г. Мішалов, С. М. Черенько, В. В. Храпач, В. В. Сулік, О. І. Захарцева

Аналіз джерел літератури свідчить про важливе значення молекулярних та генетичних аномалій для діагностики і прогнозування високодиференційованого та медулярного раку щитоподібної залози. Дослідження зарубіжних і вітчизняних вчених доводять, що порушення в генах RET, BRAF, RAS та PPАR-γ та визначення індексу проліферації МІВ-1 можуть бути використані як потенційні діагностичні або прогностичні маркери високодиференційованого та медулярного раку щитоподібної залози. Впровадження цих маркерів у клінічну практику може значно поліпшити лікування пацієнтів з різними типами раку щитоподібної залози.

Ключові слова: високодиференційований рак щитоподібної залози, медулярний рак щитоподібної залози, RAS, PPАR-γ, RET, BRAF, iндекс МІВ-1, апоптоз.

 

Диагностические и прогностические молекулярные маркеры медуллярного и высокодифференцированного рака щитовидной железы

А. В. Динец, В. Г. Мишалов, С. М. Черенько, В. В. Храпач, В. В. Сулик, О. И. Захарцева

Анализ литературных источников свидетельствует о важном значении молекулярных и генетических аномалий для диагностики и прогнозирования высокодифференцированного и медуллярного рака щитовидной железы. Исследования зарубежных и отечественных ученых доказывают, что нарушения в генах RET, BRAF, RAS и PPАR-γ и определение индекса пролиферации МIВ-1 могут быть использованы в качестве потенциальных диагностических или прогностических маркеров высокодифференцированного и медуллярного рака щитовидной железы. Внедрение этих маркеров в клиническую практику может значительно улучшить лечение пациентов с разными типами рака щитовидной железы.

Ключевые слова: высокодифференцированный рак щитовидной железы, медуллярный рак щитовидной железы, RAS, PPАR-γ, RET, BRAF, индекс МІВ-1, апоптоз.

12. Огляди

 

Нові можливості та перспективи лікування онкологічної патології з використанням низькомолекулярних гепаринів

В. І. Десятерик, О. В. Медведков, Є. С. Шевченко

Огляд літератури присвячено пошуку додаткових можливостей поліпшення результатів лікування онкологічної патології. Проаналізовано сучасні публікації на тему використання низькомолекулярних гепаринів не тільки для лікування тромбоемболічних ускладнень, а й профілактики, шляхом блокування шляхів метастазування пухлин. Наведено огляд досліджень, що надають наукове обґрунтування таких можливостей.

Ключові слова: онкологічна патологія, механізми метастазування, низькомолекулярні гепарини, перспективи лікування.

 

Новые возможности и перспективы лечения онкологической патологии с использованием низкомолекулярных гепаринов

В. И. Десятерик, А. В. Медведков, Е. С. Шевченко

Обзор литературы посвящен поиску дополнительных возможностей улучшения результатов лечения онкологической патологии. Проанализированы современные публикации на тему использования низкомолекулярных гепаринов не только для лечения тромбоэмболических осложнений, но и профилактики, путем блокирования путей метастазирования опухолей. Приведен обзор исследований, которые предоставляют научное обоснование таких возможностей.

Ключевые слова: онкологическая патология, механизмы метастазирования, низкомолекулярные гепарины, перспективы лечения.

13. Огляди

 

Перспективи застосування біоморфного карбіду кремнію в щелепно-лицьовій хірургії

В. О. Маланчук, В. С. Кисельов, О. І. Жуковцева, Ю. В. Чепурний, Т. А. Алексєєва

Наведено огляд літератури щодо перспектив застосування в медицині нової біоморфної кераміки на основі карбіду кремнію, створеної за принципами біоміметики. Описано шляхи її отримання. Вивчено переваги застосування та особливості взаємодії цього матеріалу з живими клітинами організму. Висвітлено можливості застосування біоморфного карбіду кремнію вітчизняного виробництва в медицині, зокрема в щелепно-лицьовій хірургії та стоматології.

Ключові слова: біоморфна кераміка, карбід кремнію, імплантат, реконструктивна хірургія.

 

Перспективы применения биоморфного карбида кремния в челюстно-лицевой хирургии

В. А. Маланчук, В. С. Киселев, Е. И. Жуковцева, Ю. В. Чепурной, Т. А. Алексеева

Приведен обзор литературы относительно перспектив использования в медицине новой биоморфной керамики на основе карбида кремния, изготовленной в соответствии с принципами биомиметики. Описаны пути ее получения. Изучены преимущества использования и особенности взаимодействия данного материала с живыми клетками организма. Освещены возможности применения биоморфного карбида кремния отечественного производства в медицине, в частности в челюстно-лицевой хирургии и стоматологии.

Ключевые слова: биоморфная керамика, карбид кремния, имплантат, реконструктивная хирургия.

14. Випадок з практики

 

Хірургічне лікування раку головки підшлункової залози з інвазією у вени портомезентеріального басейну (власне спостереження та аналіз літератури)

О. М. Тищенко, Д. І. Скорий, Р. М. Смачило, Ю. М. Скибо, Т. В. Козлова, М. Е. Писецька, А. В. Мангов, К. О. Кульпіна

Рак підшлункової залози — одне з найнебезпечніших злоякісних новоутворень з низьким показником загальної виживаності. Лише хірургічне лікування забезпечує найкращі результати лікування. Пред став лено випадок лікування 57-річної пацієнтки, в якої діагностовано рак головки підшлункової залози з інвазією у верхню брижову вену. Виконано панкреатодуоденальну резекцію в одному блоці з верхньою брижовою веною. Безперервність верхньої брижової вени відновлено автотрансплантатом з яєчникової вени. Агресивний хірургічний підхід дає змогу розширити показання до панкреатодуоденальної резекції і досягти оптимальних результатів щодо віддаленої виживаності у цієї категорії пацієнтів.

Ключові слова: рак головки підшлункової залози, панкреатодуоденальна резекція, судинна інвазія, комбіновані резекції.

 

Хирургическое лечение рака головки поджелудочной железы с инвазией в вены портомезентериального бассейна (собственное наблюдение и анализ литературы)

А. M. Тищенко, Д. И. Скорый, Р. М. Смачило, Ю. Н. Скибо, Т. В. Козлова, М. Э. Писецкая, А. В. Мангов, Е. А. Кульпин

Рак поджелудочной железы — одно из наиболее опасных злокачественных новообразований с низким показателем общей выживаемости. Только хирургическое лечение обеспечивает наилучшие результаты лечения. Представлен случай лечения 57-летней пациентки, у которой был диагностирован рак головки поджелудочной железы с инвазией в верхнюю брыжеечную вену. Выполнена панкреатодуоденальная резекция в одном блоке с верхней брыжеечной веной. Непрерывность верхней брыжеечной вены восстановлена аутотрансплантатом из яичниковой вены. Агрессивный хирургический подход позволяет расширить показания к панкреатодуоденальной резекции и достичь оптимальных результатов в отношении отдаленной выживаемости у этой категории пациентов.

Ключевые слова: рак головки поджелудочной железы, панкреатодуоденальная резекция, сосудистая инвазия, комбинированные резекции.

15. Випадок з практики

 

Успішне хірургічне лікування хворої з пухлиною яєчника гігантського розміру, ускладненою перфорацією та розлитим гнійним перитонітом

Р. М. Козубович, О. І. Сопко, Р. В. Бондарєв, А. Д. Марченко, Л. В. Боровікова, І. Л. Заря, О. В. Ковтуненко, С. С. Крамаренко, С. О. Кондратенко

Описано клінічний досвід лікування пухлини яєчника гігантського розміру, ускладненої перфорацією та розлитим гнійним перитонітом у хворої 57 років. Інтраопераційно виявлено близько 16 л гнійного вмісту та гігантську пухлину правого яєчника розміром 50 ˟ 60 ˟ 40 см з перфорацією. Виконано екстирпацію матки з придатками, видалення великого чепця, інтубацію тонкої кишки, санацію та дренування черевної порожнини. Бактеріологічне дослідження вмісту з черевної порожнини виконано у 1-шу, на 3-тю і 5-ту добу. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. На 5-ту добу в ексудаті з черевної порожнини росту мікрофлори не виявлено. Перистальтика відновилася на 5-ту добу. На 10-ту добу лікування пацієнтку виписано в задовільному стані. При розвитку такого ускладнення пухлини яєчника, як нагноєння її вмісту з перфорацією та перитонітом, хірургічне втручання з радикальним видаленням джерела деструктивно-запального процесу, інтраопераційною санацією та адекватним дренуванням тонкої кишки і черевної порожнини є ефективним методом боротьби з абдомінальною інфекцією, що знижує частоту летальних наслідків у пацієнтів із цією патологією.

Ключові слова: пухлина яєчника, ускладнення, розлитий перитоніт, хірургічне лікування.

 

Успешное хирургическое лечение больной с опухолью яичника гигантского размера, осложненной перфорацией и разлитым гнойным перитонитом

Р. Н. Kозубович, А. И. Сопко, Р. В. Бондарев, А. Д. Марченко, Л. В. Боровикова, И. Л. Заря, О. В. Ковтуненко, С. С. Крамаренко, С. А. Кондратенко

Описан клинический опыт лечения опухоли яичника гигантского размера, осложненной перфорацией и разлитым гнойным перитонитом у больной 57 лет. Интраоперационно выявлено около 16 л гнойного содержимого и гигантскую опухоль правого яичника размером 50 ˟ 60 ˟ 40 см с перфорацией. Выполнена экстирпация матки с придатками, удаление большого сальника, интубация тонкой кишки, санация и дренирование брюшной полости. Бактериологическое исследование отделяемого из брюшной полости выполнили в 1-е, на 3-и и 5-е сутки. Послеоперационный период протекал без осложнений. К 5-м суткам в экссудате из брюшной полости роста микрофлоры не выявлено. Перистальтика восстановилась на 5-е сутки. На 10-е сутки лечения пациентка выписана в удовлетворительном состоянии. При развитии такого осложнения опухоли яичника, как нагноение ее содержимого с перфорацией и перитонитом, хирургическое вмешательство с радикальным устранением источника деструктивно-воспалительного поцесса, интраоперационной санацией и адекватным дренированием тонкой кишки и брюшной полости является эффективным методом борьбы с абдоминальной инфекцией, что снижает частоту летальных исходов у пациентов с данной патологией.

Ключевые слова: опухоль яичника, осложнение, разлитой перитонит, хирургическое лечение.

16. Випадок з практики

 

Випадок успішного лікування хворої з ускладненою формою неспецифічного виразкового коліту

І. В. Кандаурова, Я. П. Фелештинський, Т. Ю. Пилипенко, Т. П. Нагловська, О. О. Гурик

Описано випадок успішного лікування хворої віком 41 рік з неспецифічним виразковим колітом, ускладненим перфорацією. Хворій виконано субтотальну проксимальну колектомію з виведенням кінцевої ілеостоми, санацію та дренування черевної порожнини.

Ключові слова: неспецифічний виразковий коліт, перфорація, перитоніт, ускладнення, колектомія, нориця.

 

Случай успешного лечения больного с осложненной формой неспецифического язвенного колита

И. В. Кандаурова, Я. П. Фелештинский, Т. Ю. Пилипенко, Т. П. Нагловская, А. А. Гурик

Описан случай успешного лечения больной в возрасте 41 год с осложненным язвенным колитом. Больной выполнены субтотальная проксимальная колэктомия с выводом концевой илеостомы, санация и дренирование брюшной полости.

Ключевые слова: неспецифический язвенный колит, перфорация, перитонит, осложнения, колэктомия, свищ.

17. Сучасні технології в медицині

 

Значення сучасних пристроїв для ін’єкційного введення лікарських засобів з метою забезпечення захисту медичних працівників

Ін’єкції — невід’ємна складова сучасного лікування. Згідно з даними ВООЗ, у розвинених країнах виконують близько 16,7 млрд ін’єкцій на рік. Унаслідок порушень правил проведення ін’єкцій щорічно реєструють від 8 до 16 млн випадків інфікування вірусом гепатиту В, від 2,3 до 4,7 млн випадків інфікування вірусом гепатиту С, від 80 до 160 тис. випадків інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Згідно з даними ВООЗ за 2000 р., у країнах, які розвиваються, небезпечні ін’єкції є причиною нових випадків ВІЛ-інфекції, гепатиту В і С (5; 32 і 40 % відповідно). Працівники охорони здоров’я належать до групи підвищеного ризику зараження гемотрансмісивними інфекціями, зокрема вірусами гепатиту В і С, а також ВІЛ. Особливе занепокоєння викликають випадки інфікування медичного персоналу при недотриманні правил збору, зберігання і транспортування медичних відходів. У структурі ризику зараження перше місце посідають голки (до 79 % від усіх випадків інфікування). Ризик зараження ВІЛ при уколі інфікованою голкою становить близько 0,3 %: від 6 до 30 % — для вірусу гепатиту В і від 5 до 10 % — для вірусу гепатиту С [5, 12, 21]. Не викликає сумніву, що для захисту медичних працівників та пацієнтів від зараження небезпечними інфекціями необхідно підвищити норми безпеки при проведенні операцій, ін’єкцій та інших лікарських маніпуляцій.

18. Пам'яті вченого

 

Пам’яті Ореста Андрійовича Цімейка

3 травня 2015 року в день свого 74-річчя після тяжкої хвороби помер один із найкращих нейрохірургів України — доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України Орест Андрійович Цімейко.


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»