Ефективність нової баріатричної операції при лікуванні пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу

Автор(и)

  • V. V. Grubnik Одеський національний медичний університет
  • V. V. Ilyashenko Одеський національний медичний університет
  • S. A. Usenok Одеський національний медичний університет
  • O. V. Medvedev Одеський національний медичний університет
  • K. O. Vorotyntseva Одеський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.30978/SU2019-4-21

Ключові слова:

морбідне ожиріння, шунтування шлунка, рукавна гастректомія, цукровий діабет 2 типу

Анотація

Мета роботи — порівняти ефективність біліопанкреатичного шунтування за Санторо і нової баріатричної операції (рукавної гастректомії з одним гастроілеальним анастомозом) при лікуванні пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу і морбідним ожирінням.

Матеріали і методи. У період з 2013 до 2018 р. проведено ретроспективне когортне дослідження за участю 32 пацієнтів (21 жінки та 11 чоловіків) з морбідним ожирінням і цукровим діабетом 2 типу, яким були виконані баріатричні операції (біліопанкреатичне шунтування за Санторо (перша група) і рукавна гастректомія з одним гастроілеальним анастомозом (друга група)). Критерії вилучення з дослідження: наявність в анамнезі баріатричних операцій, верхньосерединних лапаротомій, тяжких супутніх захворювань (ASA III — IV), психологічної нестабільності. Вік пацієнтів — від 25 до 65 років (середній вік — 42,6 року). Середня доопераційна маса тіла — 107,5 кг (92,0 — 189,5 кг), середній індекс маси тіла — 41,2 кг / м2 (36,7 — 65,0 кг / м2), середня надлишкова маса тіла — 50,8 кг (28 — 106 кг). Середня тривалість метаболічного захворювання до операції — 7,5 року (3 — 21 рік). Лише 2 пацієнти контролювали хворобу за допомогою дотримання дієти, 15 — отримували пероральні цукрознижувальні препарати, ще 15 — інсулін.

Результати та обговорення. Тривалість лапароскопічних баріатричних операцій становила від 92 до 180 хв. Середня тривалість операції біліопанкреатичного шунтування за Санторо була значно більшою, ніж рукавної резекції шлунка з одним гастроілеальним анастомозом ((158 ± 28) і (112 ± 16) хв відповідно (р < 0,05)). В обох групах не відзначено серйозних інтра­операційних ускладнень або смертності. Середня тривалість перебування пацієнта в стаціонарі становила 7,2 дня (від 6 до 9 днів) у першій групі та 5,6 дня (від 5 до 8 днів) — у другій (р > 0,05). Період спостереження за пацієнтами становив від 6 до 48 міс. Ліпідний профіль значно поліпшився в обох групах. У перший рік після операції у 90 % пацієнтів відзначено нормальний вміст загального холестерину, у 85 % — нормальний рівень тригліцеридів. Гіпертонічну хворобу вилікувано у 13 пацієнтів, поліпшилася — у 2. Не було статистично значущих відмінностей у нормалізації супутніх захворювань між групами.

Висновки. Баріатрична операція Санторо та рукавна гастректомія з одним гастроілеальним анастомозом однаково впливають на надлишкову масу тіла, метаболічні порушення, а також частоту ускладнень. Рукавна гастректомія з одним гастроілеальним анастомозом є ефективною та щадною хірургічною операцією для лікування пацієнтів з патологічним ожирінням і цукровим діабетом 2 типу.

 

Біографії авторів

V. V. Grubnik, Одеський національний медичний університет

В. В. Грубнік

V. V. Ilyashenko, Одеський національний медичний університет

В. В. Ільяшенко

S. A. Usenok, Одеський національний медичний університет

С. О. Усенок

O. V. Medvedev, Одеський національний медичний університет

О. В. Медведєв

K. O. Vorotyntseva, Одеський національний медичний університет

Воротинцева Ксенія Олегівна, аспірант кафедри хірургії № 1

Посилання

Beymer C, Kowdley K, Larson A et al. Prevalence and predictors of asymptomatic liver disease in patients undergoing gastric bypass surgery. Arch Surg. 2003;138:1240-1244. doi:10.1001/archsurg.138.11.1240.

Buchwald H, Estok R, Fahrbach K et al. Weight and type 2 diabetes after bariatric surgery: systematic review and meta-analysis. Am J Med. 2009;122:248-56. doi:10.1016/j.amjmed.2008.09.041.

Castillo J, Fábrega E, Escalante CF et al. Liver transplantation in a case of steatohepatitis and subacute hepatic failure after biliopancreatic diversion for morbid obesity. Obes Surg. 2001;11:640-642. doi: 10.1381/09608920160557174.

Gagner M. Laparoscopic revisional surgery after malabsorptive procedures in Bariatric surgery, more specifically after duodenal switch. Surg Laparosc Endosc Percutan Tech. 2010;20:344-347. doi: 10.1097/SLE.0b013e3181f5aa05.

Haber GB, Heaton KW, Murphy D et al. Depletion and disruption of fiber: effect on satiety, plasma-glucose and serum insulin. Lancet. 1977;2:679-682. doi: 10.1016/s0140-6736 (77)90494-9.

Higa K, Ho T, Tercero F et al. Laparoscopic Rouxen-Y gastric bypass: 10 year follow-up. Surg Obes Relat Dis. 2011;7:516-525. doi: 10.1016/j.soard.2010.10.019.

Lam NT, Kieffer TJ. The multifaceted potential of glucagon-like peptide-1 as a therapeutic agent. Minerva Endocrinol. 2002;27:79-93.

Lee WJ, Almulaifi AM, Tsou JJ et al. Duodenal-jejunal bypass with sleeve gastrectomy versus the sleeve gastrectomy procedure alone: the role of duodenal exclusion. Surg Obes Relat Dis. 2015;11(4):765-770. doi: 10.1016/j.soard.2014.12.017.

Lee WJ, Lee YC, Ser KH et al. Revisional surgery for Laparoscopic mini gastric bypass. Surg Obes Relat Dis. 2011;7:486-492. doi: 10.1007/s11695-010-0234-8.

Lund A, Vilsboll T, Bagger JI et al. The separate and combined impact of the intestinal hormones, GIP, GLP-1 and GLP-2, on glucagon secretion in type 2 diabetes. Am J Physiol Endocrinol Metab. 2011;300:1038-1046. doi: 10.1152/ajpendo.00665.2010.

Mahdy T, Al Wahedi A, Schou C. Efficacy of single anastomosis sleeve ileal (SASI) bypass for type-2 diabetic morbid obese patients: Gastric bipartition, a novel metabolic surgery procedure: A retrospective cohort study. Int J Surg. 2016;34:28-34. doi: 10.1016/j.ijsu.2016.08.018.

Mason EE. Ileal transposition and enteroglucagon/GLP-1 in obesity (and diabetic?) surgery. Obes Surg. 1999;9:223-228. doi: 10.1381/096089299765553070.

Mentis N, Vardarli I, Kothe LD et al. GIP does not potentiate the antidiabetic effects of GLP-1 in hyperglycemic patients with type 2 diabetes. Diabetes. 2011;60:1270-1276. doi: 10.2337/db10-1332.

Miyawaki K, Yamada Y, Ban N et al. Inhibition of gastric inhibitory polypeptide signaling prevents obesity. Nat Med. 2002;8:738-742. doi: 10.1038/nm727.

Muccioli G, Tschop M, Papotti M et al. Neuroendocrine and peripheral activities of ghrelin implications in metabolism and obesity. Eur J Pharmacol. 2002;440:235-254. doi: 10.1016/s0014-2999 (02)01432-2.

Plaisancie P, Dumoulin V, Chayvialle JA et al. Luminal glucagon-like peptide-1 (7-36) amide-releasing factors in the isolated vascularly perfused rat colon. J Endocrinol. 1995;145:521-526. doi: 10.1677/joe.0.1450521.

Roberts RE, Glicksman C, Alagband-Zadeh J et al. The relationship between postprandial bile acid concentration, GLP-1, PYY and ghrelin. Clin Endocrinol. 2011;74:67-72. doi: 10.1111/j.1365-2265.2010.03886.x.

Rutledge R. The mini-gastric bypass: experience with the first 1274 cases. Obes Surg. 2001;11:276-280. doi: 10.1381/096089201321336584.

Sánchez-Pernaute A, Rubio Herrera MA, Pérez-Aguirre ME et al. Single anastomosis duodeno-ileal bypass with sleeve gastrectomy (SADI-S). One to three-year follow-up. Obes Surg. 2010;20:1720-1726. doi: 10.1007/s11695-010-0247-3.

Santoro S. From bariatric to pure metabolic surgery: new concepts on the rise. Ann Surg. 2015;262:79-80. doi: 10.1097/SLA.0000000000000590.

Santoro S, Velhote MC.P., Malzoni CE et al. Digestive adaptation: a new surgical proposal to treat obesity based in physiology and evolution. Einstein. 2003;1:99-104. doi: 10.1590/s1516-31802006000400004.

Suarez JP, Fuentes M, Alvarez L et al. Protein malnutrition after gastric bypass incidence versus comparison biliopancreatic diversion. Nutr Hosp. 2015;32:80-86. doi: 10.3305/nh.2015.32.1.8963.

Wisen O, Johansson C. Gastrointestinal function in obesity: motility, secretion and absorption following a liquid meal test. Metabolism. 1992;41:390-395. doi: 10.1016/0026-0495 (92)90073-j.

Yska JP, van Roon EN, de Boer A et al. Remission of type 2 diabetes mellitus in patients after different types of bariatric surgery: a population-based cohort study in the United Kingdom. JAMA. Surg. 2015;150:1126-1133. doi: 10.1001/jamasurg.2015.2398).

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-25

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження