DOI: https://doi.org/10.30978/SU2019-4-16

Профілактика розвитку інфекції ділянки троакарної рани у хворих з ожирінням І—ІІ ступеня після лапароскопічної холецистектомії з приводу гострого деструктивного холециститу

R. V. Bondariev, O. I. Sopko, R. M. Kozubovich, V. M. Ivantsok, O. O. Bondarieva

Анотація


Мета роботи — оцінити частоту виникнення інфекції ділянки троакарної рани після лапароскопічної холецистектомії з терапією бактеріофагами та без такої з приводу гострого деструктивного холециститу у хворих з ожирінням I — II ступеня.

Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів лікування 96 пацієнтів з ожирінням I — II ступеня віком від 37 до 67 років. Усім пацієнтам виконано лапароскопічну холецистектомію з приводу гострого деструктивного холециститу. Індекс маси тіла в середньому становив (35,04 ± 0,2) кг/м2. У групі порівняння (n = 42) після вилучення жовчного міхура санацію троакарної субксифоїдальної рани здійснювали розчином 0,02 % декаметоксину у фізіологічному розчині (розчин «Декасану»). В основній групі (n = 54) субксифоїдальну рану зрошували бактеріофагами («Секстафаг», «Інтест‑бактеріофаг», коліпротейний, а також їх комбінація). Бактеріофаги застосовували в комплексі з антибактеріальною терапією. Визначали якісний та кількісний склад мікробної флори вмісту жовчного міхура і перитонеального ексудату, чутливість мікроорганізмів до антибіотиків та бактеріофагів. Результати лікування оцінювали за характером і частотою інфекції ділянки троакарної рани.

Результати та обговорення. Інфільтрат і/або серому троакарної рани в групі порівняння спостерігали в 1 (2,4 %) хворого, в основній групі — у 2 (3,7 %). Нагноєння троакарної рани відзначено лише в групі порівняння (2 (4,8 %) випадки).

Вивчено характер мікробної флори жовчі та ексудату черевної порожнини, її кількість, чутливість мікроорганізмів до антибіотиків і бактеріофагів. У хворих із гангренозною формою холециститу та місцевим гнійним перитонітом переважали мікробні асоціації (65,9 %), виявлено штами Pseudomonas aeruginosa, Candida, анаеробної флори. У хворих із флегмонозною формою холециститу чутливість кишкової палички, стафілококів, стрептококів, протею та клебсієли до «Секстафагу» становила 76,9 — 100,0 %.

Висновки. Застосування терапії бактеріофагами при лапароскопічній холецистектомії з приводу гострого деструктивного холециститу сприяло зниженню в післяопераційний період частоти виникнення інфекції ділянки троакарної рани з 8,5 до 2,4 %.


Ключові слова


гострий деструктивний холецистит; лапароскопічна холецистектомія; бактеріофаги

Повний текст:

PDF

Посилання


Bondarev RV, Ivancok VM. , Sopko AI. i dr. Vybor metoda sanacii brjushnoj polosti pri laparoskopicheskoj holecistjektomii u bol’nyh s ostrym destruktivnym holecistitom, oslozhnennym gnojnym peritonitom. Hіrurgіja Ukraїni. 2016;№ 4:30-33 [in Ukrainian]

Acar T, Kamer KE, Acar N et al. Laparoscopic cholecystectomy in the treatment of acute cholecystitis: comparison of results between early and late cholecystectomy. Pan Afr Med J. 2017;26 (10):864-871.

Alexander HC, Bartlett AS, Wells CI et al. Reporting of complications after laparoscopic cholecystectomy: a systematic review. HPB (Oxford). 2018;20(9):786-794. doi: 10.1016/j.hpb.2018.03.004

Alnaser M. Port Site Infections after laparoscopic cholecystectomy. IJMRHS. 2017;6(6):132-137.

Bhargava GS. Early laparoscopic cholecystectomy in acute cholecystitis: safety and advantages. Int Surg J. 2016;3(4):2217-2220.

Chauhan VV, Shah BA, Mahadik SJ, Videkar RP. Evaluation of relationship of body mass index with severity of cholecystitis. Int Surg J. 2019;6(3):868-875.

Lauro A, Vaccari S, Cervellera M et al. Laparoscopic cholecystectomy for acute cholecystitis: are intended operative approach, timing and outcome affected by BMI? A multicenter retrospective study. J Chir. 2018;39(2):87-91.

Sarkut P, Kilicturgay S, Aktas H et al. Routine use of prophylactic antibiotics during laparoscopic cholecystectomy does not reduce the risk of surgical site infections. Aktas Surg Infect (Larchmt). 2017;18(5):603-609.

Sasmal PK, Mishra TS, Rath S et al. Port site infection in laparoscopic surgery: A review of its management. World J Clin Cases. 2015;3 (10):864-871.

Tayeb M, Rauf F, Bakhtiar N. Safety and feasibility of laparoscopic cholecystectomy in acute cholecystitis. J Coll Physicians Surg Pak. 2018;28 (10):798-800.




© Хірургія України, 2020
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020