DOI: https://doi.org/10.30978/SU2019-2-7

Інтраопераційний перитонеальний гіпертермічний хіміотерапевтичний лаваж з динамічним цитологічним контролем у комплексному лікуванні хворих на рак підшлункової залози

M. S. Zagriychuk, I. I. Bulik, Y. I. Masyuk, K. P. Tumasova, Y. V. Romaniv, Yu. V. Nezhentseva, O. O. Podoprigora, D. M. Skrypka, M. V. Riznyk

Анотація


Мета роботи — поліпшити віддалені результати лікування пацієнтів з аденокарциномою підшлункової залози на різних стадіях шляхом впровадження в комплексний лікувальний алгоритм інтраопераційного перитонеального лаважу гіпертермічними розчинами з хіміотерапевтичними агентами з динамічним цитологічним контролем методами перитонеальних змивів і відбитків.

Матеріали і методи. В дослідження залучено 14 хворих на помірно диференційовану (G2) аденокарциному підшлункової залози І — IІ стадії, пролікованих у період з 2015 до 2018 р. Чоловіків було 9, жінок — 5. Середній вік пацієнтів становив (62,0 ± 2,4) року. Пацієнтів розподілили на дві групи. В основній групі хірургічне лікування доповнювали інтраопераційним гіпертермічним перитонеальним лаважем з додаванням гемцитабіну та фізіологічного розчину, підігрітого до 43 — 45 °С, протягом 40 хв і гемцитабіном як ад’ювантним лікуванням шляхом системного внутрішньовенного введення. В групі порівняння проводили радикальну операцію та неоад’ювантне лікування гемцитабіном за стандартною схемою. Якість перитонеального лаважу контролювали методами перитонеальних відбитків і змивів з цитологічним контролем. В кожній з груп було 5 пацієнтів після панкреатодуоденальної резекції та 2 особи після дистальної субтотальної резекції підшлункової залози зі спленектомією. В групі порівняння середня тривалість панкреатодуоденальної резекції становила (348 ± 34) хв, дистальної резекції підшлункової залози із спленектомією — (168 ± 21) хв, в основній групі — відповідно (408 ± 38) і (228 ± 23) хв. Аналізували статистичну значущість цитологічної оцінки, значення коефіцієнта дисемінації на початку та в кінці операції, до і після проведення перитонеального лаважу, тривалість безрецедивного періоду, медіану виживаності та тривалість періоду від операції до смерті хворого.

Результати та обговорення. Проведено дослідження перитонеальної дисемінації в обох групах на початку і в кінці операції. Перитонеальні відбитки брали із 5 зон черевної порожнини. За результатами цитологічного аналізу відбитків розраховували коефіцієнт дисемінації. Із 7 хворих основної групи пухлинні клітини або їх комплекси виявлено в 4 (57,1 %), з них в трьох коефіцієнт дисемінації становив 2, а в одного — 3. В інших випадках вільних пухлинних клітин не верифіковано (коефіцієнт дисемінації — 1). У групі порівняння вільні пухлинні клітини в черевній порожнині виявлено в 3 пацієнтів із 7 (42,9 %), у всіх трьох коефіцієнт дисемінації — 2. Ускладнень у найближчий післяопераційний період, пов’язаних з проведенням інтраопераційної гіпертермії,  не відзначили. Частота інших післяопераційних ускладнень в групах становила 15,4 та 16,2 % відповідно. Летальних випадків не було. Середня тривалість післяопераційного періоду в основній групі та групі порівняння становила 12,4 та 11,8 доби відповідно. Середня тривалість безрецидивного періоду в 3 пацієнтів в основній групі та 4 осіб у групі порівняння з коефіцієнтом дисемінації 1 становила відповідно 17,4 та 12,6 міс, у 4 пацієнтів основної групи і 3 осіб групи порівняння з коефіцієнтом дисемінації 2 — 9,2 та 7,4 міс, в 1 пацієнта основної групи з коефіцієнтом дисемінації 3 — 6,0 міс. Чотири пацієнти в основній групі та 5 у групі порівняння на момент написання статті живі, тому оцінити медіану виживаності неможливо. За період з 2015 до 2017 р. прооперовано 3 пацієнтів основної групи, один з яких живий протягом 36 міс після операції, двоє померли через 18 та 23 міс. У групі порівняння 2 пацієнтів, прооперованих за аналогічний період, померли через 12 та 14 міс.

Висновки. Гіпертермічний перитонеальний лаваж з хіміотерапевтичними препаратами, виконаний під час оперативного втручання, поліпшує тривалість життя і безрецидивного періоду в хворих на рак підшлункової залози. Динамічний цитологічний контроль методами перитонеальних відбитків та змивів є ефективним, зручним і практичним.

 


Ключові слова


рак підшлункової залози; аденокарцинома підшлункової залози; панкреато‑дуоденальна резекція; операція Віпла; перитонеальна дисемінація; перитонеальні змиви; перитонеальні відбитки; перитонеальний лаваж

Повний текст:

PDF

Посилання


Arjona-Sanchez A, Muñoz-Casares C, Ortega-Salas R et al. Long-term survival with peritoneal mucinous carcinomatosis from intraductal mucinous papillary pancreatic carcinoma treated with complete cytoreduction and hyperthermic intraperitoneal chemotherapy. J Hyperthermia. 2014. Vol. 30(6):408-411. doi: 10.3109/02656736.2014.952251.

Basel MT, Balivada S, Wang H et al. Cell-delivered magnetic nanoparticles caused hyperthermia-mediated increased survival in a murine pancreatic cancer model. Int J Nanomedicine. 2012;7:297-306. doi: 10.2147/IJN.S28344.

Doud AN, Randle RW, Clark CJ et al. Impact of distal pancreatectomy on outcomes of peritoneal surface disease treated with cytoreductive surgery and hyperthermic intraperitoneal chemotherapy. Ann Surg. Oncol. 2015;22(5):1645-1650. doi: 10.1245/s10434-014-3976-z.

Downs-Canner S, Ding Y, Magge DR et al. A comparative analysis of postoperative pancreatic fistulas after surgery with and without hyperthermic intraperitoneal chemoperfusion. Ann Surg. Oncol. 2015;22(5):1651-1657. doi: 10.1245/s10434-014-4186-4.

Feng Cao, Jia Li, Ang Li, Fei Li.Prognostic significance of positive peritoneal cytology in resectable pancreatic cancer: a systemic review and meta-analysis. Oncotarget. 2017;8(9):15004-15013. doi: 10.18632/oncotarget.14745.

García-Santos EP, Padilla-Valverde D, Villarejo-Campos P et al. The utility of hyperthermic intra-abdominal chemotherapy with gemcitabine for the inhibition of tumor progression in an experimental model of pancreatic peritoneal carcinomatosis, in relation to their behavior with pancreatic cancer stem cells CD133+ CXCR4. Pancreatology. 2016;16(4):632-639. doi: 10.1016/j.pan.2016.04.031.

Hoshimoto S, Hishinuma S, Shirakawa H et al. Pancreatology. Prognostic significance of intraoperative peritoneal washing cytology for patients with potentially resectable pancreatic ductal adenocarcinoma. Pancreatology. 2017;17(1):109-114. doi: 10.1016/j.pan.2016.11.001.

Kamath A, Yoo D, Stuart OA et al. Rationale for an intraperitoneal gemcitabine chemotherapy treatment for patients with resected pancreatic cancer. Recent Pat Anticancer Drug Discov. 2009;4(2):174-179. PMID:19519540.

Kusamura S, Baratti D, Antonucci A et al. Incidence of postoperative pancreatic fistula and hyperamylasemia after cytoreductive surgery and hyperthermic intraperitoneal chemotherapy. Ann Surg Oncol. 2007;14(12):3443-3452. doi:10.1245/s10434-007-9551-0.

Satoi S, Murakami Y, Motoi F et al. Reappraisal of peritoneal washing cytology in 984 patients with pancreatic ductal adenocarcinoma who underwent margin-negative resection. J Gastrointest Surg. 2015;19(1):6-14. doi: 10.1007/s11605-014-2637-7.

Schwarz L, Votanopoulos K, Morris D et al. Is the combination of distal pancreatectomy and cytoreductive surgery with HIPEC reasonable? Results of an International Multicenter Study. Ann Surg. 2016;263(2):369-375. doi: 10.1097/SLA.0000000000001225.

Sugarbaker PH, Stuart OA, Bijelic L. Intraperitoneal gemcitabine chemotherapy treatment for patients with resected pancreatic cancer: rationale and report of early data. J Surg Oncol. 2011:161862. doi: 10.1155/2011/161862.

Yamada S, Fujii T, Kanda M et al. Value of peritoneal cytology in potentially resectable pancreatic cancer. Br J Surg. 2013;100(13):1791-1796. doi: 10.1002/bjs.9307.

Yamada S, Takeda S, Fujii T et al. Clinical implications of peritoneal cytology in potentially resectable pancreatic. Ann Surg. 2007;246, N2:254-258. doi: 10.1097/01.sla.0000261596.43439.92.




© Хірургія України, 2019
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2019