DOI: https://doi.org/10.30978/SU2019-1-91

Тромбофілія як причина тромбозу атипових хірургічних локалізацій

S. M. Genyk

Анотація


Тромбофілія — це зміна балансу згортальної системи крові, яка виявляється підвищеною схильністю до тромбоутворення. Формування тромбів відбувається внаслідок складної взаємодії між ендотелієм судин, тромбоцитами, факторами згортання крові, природними антикоагулянтами і фібринолітичною системою крові. Небезпека полягає в тому, що тромби зазвичай виникають раптово. Тромбофілія різної локалізації у хірургічних хворих є патологією, яка часто залишається нерозпізнаною і загрожує життю. Тромбози судин атипової локалізації (мезентеріальних судин, печінкових вен, ворітної, селезінкової вени і вен верхньої кінцівки) виникають у пацієнтів зі спадковими або набутими дефектами гемостазу. Найчастіше тромбози атипової локалізації виявляють в осіб зі спадковими дефектами гемостазу (генетичною тромбофілією). При виявленні тромбозу рідкісної локалізації необхідно провести скринінг на спадкові або набуті форми тромбофілії. Це дає змогу виділити пацієнтів, яким показана тривала антикоагулянтна терапія і обов’язково антикоагулянтна профілактика в ситуаціях, пов’язаних з ризиком тромбоемболічних ускладнень. Установлено, що гомозиготні мутації або поєднання двох гетерозиготних поліморфізмів і більше призводять до розвитку тромбозів у молодому віці та асоційовані зі схильністю до рецидивів. Виявлення тромбофілії не є абсолютним показанням до проведення профілактики тромбозів. Однак поєднання тромбофілії з чинниками ризику венозних тромбоемболій значно підвищує частоту венозних тромбозів і потребує вжиття заходів для їх профілактики. Наявність тромбофілії є причиною частішого виникнення тромбозів артерій у молодому віці, а також при новоутвореннях і миготливій аритмії.


Ключові слова


тромбофілія; тромбози; атипові локалізації; антикоагулянтна терапія

Повний текст:

PDF

Посилання


Akinshina SV, Makatsariya AD. Thrombosis of unusual sites and thrombophilia. Obsretrix. Gynecology. Reproductology (Russian). 2014;8(2):97-112.

Dobrynina LA, Kalashnikova LA, Pavlova LN. Ischemic stroke at a young age Zhurnal nevrologii I psikhiatrii in S. S.Korsakova (Russian). 2011;11(3):4-8.

Lukyanchikova LV, Belskaya LV, Khairutdinova DF, Multigenic thrombophilia as a risk factor of recurrent stroke. Nevrologicheskiy journal (Russian). 2014;4:44-50.

Okorokov AH. Diagnosis of Diseases of the Internals;5.: Diagnosis of Diseases of the Blood System. Diagnosis of Kidney. M.:Surg.pres. (Russian), 2002;5:512.

Pizova NV. Hereditary thrombophilia and stroke. Zhurnal nevrologii I psikhiatrii in S. S.Korsakova (Russian). 2013;113(8):76-80.

Pribylov SA, Pribylova NN, Alfimova OS et al. A clinical case of congenital and acquired thrombophilia with pulmonary artery thrombosis. Pulmonology (Russian). 2017;27(3):423-426.

Strizhakov AN, Pitskhelauri EG, Bogacheva NA. Specificities of the course of pregnancy it the first trimester after ART in women with genetic thrombophilia and a chronic form of DIC syndrome. Problems of Gynecology, Obstetrics and Perinatology (Russian). 2013;12(5):5-10.

Fazliakhmetova AG, Bogdanov EI. Thrombphilia and stroke. Practical Medicine (Russian). 2016;96(4):133-137.

Khizroeva DKh, Bitsadze VO, Makatsariya NA. Antphospholipid syndrome in obstetric practice. Problems of Gynecology, Obstetrics and Perinatology (Russian). 2013;12(1):64-74.

Agaoglu N, Mustata NA, Turkyilmaz S. Prothrombotic disorders in patients with mesenteric vein thrombosis. J Invest Surg. 2003;16(5):299-304. doi:10.1080/08941930390230441

Amitrano L, Guardascione MA, Scaglione M et al. Prognostic factors in noncarrhotic patients with splanchnic vein thromboses. AmJGastroenterol. 2007;102(11):2464-2470. . doi:10.1111/j.1572-0241.2007.01477.x

Azizi ZA, Zamani A, Omrani LR et al. Effects of hyperhomocysteinemia during the gestational period on ossification in rat embrio. Bone. 2010;46:1344-1348. . https://doi.org/10.1016/j.bone.2009.11.027

Bergqvist D, Svensson PJ. Treatment of mesenteric vein thrombosis. Semin Vasc Surg. 2010;23(1):65-68. https://doi.org/10.1053/j.semvascsurg.2009.12.008

Chu A, Aung TT, Arumugam MS et al. A Giant right heart thrombus — in — transit: the challenge of anticoagulation in factor V Leiden thrombophilia. Case Rep Hematol. 2018;20 (18):909-931. https://doi.org/10.1155/2018/9098604

De Fazio MV, Economides JM, Anghel EL et al. Lower extremity free tissue transfer in the setting of thrombophilia: analisis of perioperative anticoagulation protocols and predictors of flap failure. J Reconstr Microsurg. 2018;10:1055-1067. https://doi.org/10.1055/s-0038-1675145

Dentali F, Ageno W, Witt D, Malato A et al. WARPED consortium. Natural history of mesenteric venous thrombosis in patients treated with vitamin K antagonists a multi-centre, retrospective cohort study. Thromb Haemost. 2009;102(3):501-504. https://doi.org/10.1160/th08-12-0842

De Stefano V, Fiorini A, Rossi E et al. Incidence of the JAK2 V617 F mutation among patients with splanchnic or cerebral venous thrombosis and without overt chronic myeloproliferative disorders. J Thromb Haemost. 2007;5(4):708-714. https://doi.org/10.1111/j.1538-7836.2007.02424.x

Favaloro EJ. Danger of face negative (exclusion) or false positive (diagnosis) for congenital thrombophilia in the age of anticoagulants. Clin. Chem. Lab. Med. 2018;10:1018-1027. https://doi.org/10.1515/cclm-2018-1041

Glueck CJ, Goldenberg N, Wang P. Testosterone therapy, thrombophilia, venous thromboembolism, and thrombotic events. J Clin Med. 2018;8(1):1110-1121. https://doi.org/10.3390/jcm8010011

Green D. Thrombophilia and stroke. Top Stroke Rehabit. 2003;3:21-33. https://doi.org/10.1310/l9kd-n5n8-69x0-08qk

Joffe HV, Goldhaber SZ. Upper — extremity deep vein thrombosis. Circulation. 2002;106 (14):1874-1880. https://doi.org/10.1161/01.cir.0000031705.57473.1c

Kitchens GS, Alving BM, Kessler CM. Consultative haemostasis and thrombosis. Elsivier Science, 2002:617.

Kitchens GS, Kessler CM, Konkle BA. Consultative hemostasis and thrombosis. 3rd addition. Elsivier, 2013:137.

Khanr S, Dickerman JD. Hereditary thrombophilia. Thrombosis Journal. 2006;4:15-19.

Kucher N. Clinical practice. Deep-vein thrombosis of the upper extremities. N Engl J Med. 2011;364(9):861-869. https://doi.org/10.1056/nejmcp1008740

Kumar S, Sarr MG, Kamath PS. Mesenteric venous thrombosis. N Engl J Med. 2001;345 (23):1683-1688.

Linneman B, Meister F, Schwonberg J et al. MAISTHRO registry. Hereditary and acquired thrombophilia in patients with upper extremity deep vein thrombosis. Results from the MAISTHRO registry. TrombHaemost. 2008;100(3):440-446. https://doi.org/10.1160/th08-03-0196

Martinelli I, Battaglioli T, Bucciarelli P et al. Risk factors and recurrence rate of primary deep vein thrombosis of the upper extremities. Circulation. 2004;110(5):1136-1144. https://doi.org/10.1161/01.cir.0000137123.55051.9b

Martinelli I, De Stefano V. Rare thromboses of cerebral, splanchnic and upper-extremity veins. A narrative revive. Thromb Haemost. 2010;103(6):1136-1144. https://doi.org/10.1160/th09-12-0873

Menon KV, Shah V, Kamath PS. The Budd-Chiari syndrome. N Engl J Med. 2004;350(6):578-585. https://doi.org/10.1056/nejmra020282

Robertson L, Langhorne P et al. The thrombosis risk and economic assessment of thrombophilia screening (TREATS) study. Thromb Haemost. 2005;94:17-25. https://doi.org/10.1160/th04-11-0759

Senzolo M, Cholongitas ES, Patch D, Burroughs AK. Update on the classification assessment of prognosis and therapy of Budd-Chiari syndrome. Nat Clin Pract Gastroenterol Hepatol. 2005;4(2):182-190. https://doi.org/10.1038/ncpgasthep0143

Skeith L. Anticoagulating patients with high-risk acquired thrombophilias. Blood. 2018;132 (21):2119-2129. https://doi.org/10.1182/blood-2018-05-848697

Tan MK, Onids S, Laffan M, Davies AH. Thrombophilia in non-thrombotic venous disease of the lower limb — a systematic review. Br J Haematol. 2018;183(5):703-716. https://doi.org/10.1111/bjh.15692

Torrealba JI, Osman M, Kelso R. Hypercoagulability predicts worse autcomes in young patients undergoing lower extremity revascularization. J Vasc Surg. 2018;4 (18):2536-2539. https://doi.org/10.1016/j.jvs.2018.09.062

Villa DC. Hepatic vein thrombosis (Budd-Chiari syndrome). Semin Liver Dis. 2002;22(1):5-14. https://doi.org/10.1055/s-2002-23202

Weger M, Stranger O, Deutschman H, Leitner FJ et al. The role of hyperhomocysteinemia and methylentetrahydrofolate reductase (MTHFR) C677T mutation in patients with retinal artery occlusion. Am J Ophthalmol. 2002;134(1):57-61. https://doi.org/10.1016/s0002-9394(02)01471-x

Wuvan der Hagen PB, Folsom AR, Jenny NS et al. Subclinical atherosclerosis and the risk of future venous thrombosis in the Cardiovascular Health study. J Thromb Haemost. 2006;4:1903-1908. https://doi.org/10.1111/j.1538-7836.2006.02096.x

Zimmerman MA, Cameron AM, Ghobrial RM. Budd-Chiari syndrome. Clin. Liver. Dis. 2006;10(2):259-273. https://doi.org/10.1016/j.cld.2006.05.005




© Хірургія України, 2019
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2019