DOI: https://doi.org/10.30978/SU2018-4-74

Застосування тимчасового артеріального шунта при вогнепальних пораненнях судин нижніх кінцівок (огляд та методика тимчасового шунтування)

V. M. Rogovsky, B. M. Koval, A. O. Bondarevsky, І. І.  Augustinovich, O. S. Rodionov, V. M. Holinko

Анотація


Пошкодження судин залишаються актуальним і складним питанням ангіохірургії як у лікувальному, так і в організаційному плані. Під час проведення антитерористичної операції на Сході України у 2014 — 2018 рр. пошкодження магістральних судин, які потребували реконструктивних втручань, траплялися у 2 % потерпілих. У 90 % поранених відзначено травмування судин нижніх кінцівок. Для запобігання розвитку незворотної ішемії кінцівки та її ампутації при травмі магістральних судин в умовах реалізації хірургічної тактики damage control заслуговує на увагу метод тимчасового шунтування магістральних судин кінцівки, який дає змогу відновити кровообіг по пошкоджених магістральних артеріях у короткий термін та врятувати кінцівку. Тимчасове шунтування має бути початковим етапом реконструктивної операції на пошкодженій магістральній артерії кінцівки. Наведено класифікацію тимчасових судинних шунтів, їх характеристику та методику застосування. Тимчасові судинні шунти є ефективними. Можливість їх застосування слід розглянути при лікуванні поранень судин кінцівок усіх типів, зокрема проксимальних вен. Основною перевагою таких шунтів є забезпечення раннього відновлення кровоплину і зменшення негативних ефектів артеріальної ішемії та венозної гіпертензії. На відміну від накладання лігатури тимчасове шунтування є елементом багатоетапного хірургічного лікування, або damage control surgery.


Ключові слова


тимчасовий шунт; магістральні судини; поранення; травма; damage control

Повний текст:

PDF

Посилання


Brjusov PG, Kohan EP. Sostojanie i perspektivy razvitija sosudistoj hirurgii v gospitaljah (Russian). Voen. med. Zhurnal (Russian). 1990;11:26-28.

Vezalij A. O stroenii chelovecheskogo tela: v 7 kn (Russian). M.: AN SSSR, 1950-1954:960.

Vishnevskij AA, Shrajber MI. Voenno-polevaja hirurgija: rukovodstvo dlja vrachej (Russian). M.: Medicina, 1975:12-14, 51-66.

Gumaneko EK, Samohvalov IM. Voenno-polevaja hirurgija lokal’nyh vojn i vooruzhennyh konfliktov: rukovodstvo dlja vrachej (Russian). M.: IG GEOTAR-Media, 2011:135-139, 472-478.

Huriev SO, Kukuruz Ya.S., Yalovenko VA, Volna IM. Analiz dosvidu likuvannia vohnepalnykh poranen kintsivok (Ukrainian). Aktualni temy (Ukrainian). 2014:25-32.

Kapustin RF, Gombalevskij DV. Ognestrel’nye ranenija konechnostej: metodicheskie rekomendacii (Bel). Minsk, 2004:1-34.

Kuvshinskij DD. Aktual’nye problemy jetapnogo lechenija sovremennoj boevoj travmy (Russian). VMZh (Russian). 1974;3:8-13.

Lisicin KM. Aktual’nye problemy voenno-polevoj hirurgii (Russian). Voen. med. zhurn (Russian). 1979. № 3:23-27.

Matveev BA. O vremennoj ligature i vremennom proteze pri ranenijah krovenosnyh sosudov konechnostej (Russian). Voen. med. Zhurn (Russian). 1959. № 7:36-38.

Nechaev Je.A. Hirurgicheskie aspekty urokov vojny v Afganistane (Russian). Voen. med. zhurnal (Russian). 1991;8:7-12.

Novikov Ju.V., Viljanskij MP, Procenko NV. Neotlozhnaja angiohirurgicheskaja pomoshch (Russian). M.: Medicina. 1986:174.

Obel’chak I. S., Bokerija LA, Vojnovskij AE, Akimov AV. Mul’tispiral’naja komp’juternaja tomografija v diagnostike ognestrel’nyh povrezhdenij magistral’nyh sosudov (Russian). Radiologija-praktika (Russian). 2012;5.

Petrovskij BV. Hirurgicheskoe lechenie ranenij sosudov (Russian). M.: Izd-vo AMN SSSR, 1949:251.

Punin VV. Ranenija krovenosnyh sosudov i travmaticheskie anevrizmy: Monografija, predstavlennaja na soisk. zvanija uchjon. specialista po hirurgii (Russian). Voen. med. akad (Russian). Petrograd, 1922:307.

Rohovskyi VM, Bondarevskyi AO, Oliinyk Yu.M., Rodionov OS. Ushkodzhennia mahistralnykh sudyn (Ukrainian). Vkazivky z voienno-polovoi khirurhii (Ukrainian). K.: SPL Chalchynska NV. 2014;С 351-373.

Usmanov BS, Mahmudov NI, Ismailov Zh.T., Dadabaev HR. Taktika lechenija bol’nyh s povrezhdenijami magistral’nyh sosudov nizhnih konechnostej (Russian). Vestnik ekstrennoj mediciny (Russian). 2009;3:49-51.

Firt P, Gejgal L, Shterba O. Besshovnoe soedinenie sosudov s pomoshh’ju fibrinovoj trubochki: Per. s cheshsk (Che). Praga: Gosmedizdat, 1961:180.

Shalimov AA, Drjuk NF. Hirurgija aorty i magistral’nyh arterij (Ukrainian). K.: Zdorov’e, 1979:208.

Aronson J. Limb-lenghtening, skeletal reconstruction, and bone transport with the llizarov method. J Bone Joint Surg. 1997;79-A, N 8:1243-1258.

Burnett HF et al. Periferal arterial injuries. A reastesment. Ann Surg. 1976;183(3):701-709.

Campbell WB, Wolfe JN. The role of non-invasive tests in arterial disease. Br J Syrg. 1987;74, N 2.

De Bakey ME, Simeone FA. Battle injuries of the arteries in World War II: An analysis of 2471 cases. Ann Surg. 1946;123(4):534-579.

Dimond FC, Rich NM. M-16 rifle in Vietnam. J Trauma. 1967;7(5):619-625.

Fisher GW. Acute arterial injuries treated by the United States army medical service in Vietnam 1965-1966. J Trauma. 1967;7(6):844-855.

Gluck Th. Ueber zwei Falle von Aortenaneurysmen Klemmenverschlusses und der Naht der Blutgefasse. Arch. f. klin. Chir. Bd. 28.1883.

Hughes CW. Arterial repair during the Korean War. Ann Surg. 1958;147:555-561.

Kelly G, Eismann B. Managemant of small arterial injuries: Clinical and experimental studies. J Trauma. 1976;16(9):681-685.

Kelly SB, Snyder W, Weiglt JA. Arterial injuries below the knee. Fifty-one patients with 82 injuries. J Trauma. 1983;23(4):285-292.

Lampert H. Du physikalische seite des blutgerinnungs problems // — Leipsig: Georg Theime, 1931:215.

Lavenson GS, Rich NM, Baugh JN. Value of ultrasonic flow detector in the management of peripheral vascular disease. Amer J Surg. 1970;12(4):522-526.

Learmont J. Injuries of blood vessels. History of the second war Surgery. London, 1953:538-544.

Levitsky S. Vascular trauma in Vietnam battle causcaltion. Ann Surg. 1968;168(2):831-836.

Makins GN. Injuries to the blood vessels: History of the Great War Medical services. Surgery of the war. London, 1992;2:170-206.

Pair E. Beitraage zur technik der bludgefesseund nervennaht nebst mitteilungen uber die vervwendung eines resorbierbaren metalles in der chirurgie. Arch klin Chir. 1900;62:54-76.

Pair E. Weitere mitteilungen uber vervwendung des des magnesium bei der nath der blutgefaasse. Arch klin Chir. 1901;64:715-727.

Rich NM, Spencer FC. Vascular trauma. Philadelphia etc. Saunders Co., 1978:610.




© Хірургія України, 2019
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2019