DOI: https://doi.org/10.30978/SU2018-4-54

Таксономічний склад та мікроекологічні показники збудників гнійно-запальних процесів шкіри та підшкірної клітковини

R. I. Sydorchuk, O. Y. Khomko, R. P. Knut, P. M. Volyanyuk, L. I. Sydorchuk, O. M. Plehutsa, S. I. Railanu, I. Y. Sydorchuk

Анотація


Мета роботи — встановити таксономічний склад та мікроекологічні показники збудників гострих гнійно­запальних захворювань шкіри та підшкірної клітковини.

Матеріали і методи. Обстежено 97 хворих на гострі гнійно­запальні захворювання шкіри та підшкірної клітковини. У 50 (51,55 %) хворих діагностовано фурункули, у 47 (48,45 %) — хронічні виразки, гідраденіт, карбункули, поширений фурункульоз. Інтраопераційно або під час перев’язки відбирали матеріал і не пізніше ніж через 2 год проводили бактеріологічне дослідження.

Результати та обговорення. У хворих виділено та ідентифіковано 197 штамів умовно­патогенних грампозитивних (80,0 — 89,85 %) і грамнегативних (20,0 — 10,15 %) бактерій. Коагулазопозитивний S. aureus за індексом постійності, частотою виявлення, індексом видового багатства Margalef, індексом видового розмаїття Simpson та видового домінування Berger­Parker домінував у мікробному угрупованні.

Висновки. Гострі гнійно­запальні захворювання шкіри та підшкірної клітковини є поліетіологічними захворюваннями, які спричиняються грампозитивними і грамнегативними факультативно анаеробними та аеробними бактеріями зі значним переважанням грампозитивних коків в асоціації з іншими умовно­патогенними мікроорганізмами. За таксономічним складом і мікроекологічними показниками провідними збудниками гострих гнійно­запальних захворювань шкіри та підшкірної клітковини є S. aureus, P. aeruginosa, S. pyogenеs, P. vulgaris, E. colі, E colі Hly+ та E. aerogenes (1,05 %).

 


Ключові слова


гостра хірургічна інфекція; збудники; мікрофлора; діагностика

Повний текст:

PDF

Посилання


Sydorchuk LI, Rotar DV, Sydorchuk AS, Humenna AV, Blinder OO, Sydorchuk IY. Stan mikrobioty porozhyny tovstoyi kyshky ditey, khvorykh na hostryy enterokolit, yaki perebuvayutʹ na pryrodnʹomu vyhodovuvanni, pry infikovanosti hrudnoho moloka. Gastroenterolohiya. 2017;5(1):28-35 (Ukrainian).

Sydorchuk RI, Khomko OY, Plehutsa OM, Tkachuk OV, Kifyak PV, Sydorchuk LP. Dynamika zmin vydovoho skladu providnykh zbudnykiv ta asotsiantiv bioplivky hniyno-nekrotychnykh protsesiv m’yakykh tkanyn. Suchasni medychni tekhnolohiyi. 2018;1 (36):66-69 (Ukrainian).

Sydorchuk RI, Khomko OY, Plehutsa OM, Tkachuk OV, Kifyak PV, Sydorchuk AR. Populyatsiyni rivni aerobnoyi ta anaerobnoyi mikroflory bioplivok hniyno-nekrotychnykh protsesiv m’yakykh tkanyn. Klinichna khirurhiya. 2017;11.2 (908):74-76 (Ukrainian).

Ban KA, Minei JP, Laronga C et al. American College of Surgeons and Surgical Infection Society: Surgical Site Infection Guidelines, 2016 Update. J Am Coll Surg. 2017;224(1):59-74. doi: 10.1016/j.jamcollsurg.2016.10.029

Berríos-Torres SI, Umscheid CA, Bratzler DW et al. Centers for Disease Control and Prevention Guideline for the Prevention of Surgical Site Infection, 2017. JAMA Surg. 2017;152(8):784-791. doi: 10.1001/jamasurg.2017.0904

Garcia NM, Cai J. Aggressive soft tissue infections. Surg Clin North Am. 2018;98(5):1097-1108. doi: 10.1016/j.suc.2018.05.001

Harbrecht BG, Nash NA. Necrotizing soft tissue infections: A review. Surg Infect (Larchmt). 2016;17(5):503-509. doi: 10.1089/sur.2016.049

Liu C, Bayer A, Cosgrove SE et al. Clinical practice guidelines by the infectious diseases society of America for the treatment of methicillin-resistant Staphylococcus aureus infections in adults and children. Clin Infect Dis. 2011;52(3). P. e18-55. doi: 10.1093/cid/ciq146

Puzniak LA, Quintana A, Wible M et al. Methicillin-resistant Staphylococcus aureus infection epidemiology and clinical response from tigecycline soft tissue infection trials. Diagn Microbiol Infect Dis. 2014;79(2):261-265. doi: 10.1016/j.diagmicrobio.2014.03.001




© Хірургія України, 2019
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2019