DOI: https://doi.org/10.30978/SU2018-4-48

Методика використання вакуумної терапії для прискорення закриття ран, які загоюються вторинним натягом, та профілактики патологічного рубцювання

V. V. Teplyi, K. M. Grebchenko

Анотація


Мета роботи — оцінити можливість прискорення загоєння ран, які загоюються вторинним натягом, та профілактики патологічного рубцювання за допомогою вакуумної терапії.

Матеріали і методи. Групу порівняння з 12 пацієнтів обстежено ретроспективно. До основної групи залучено 12 пацієнтів, яких у 2016 — 2018 рр. обстежили проспективно. Критерії залучення: вік від 18 до 70 років, наявність рани, яка гранулює і краї якої можна механічно звести навіть зі значним натягуванням, можливість створити від’ємний тиск у рановому кратері. Лікування хворих групи порівняння проводили з використанням загальноприйнятних методів. При лікуванні пацієнтів основної групи використано запропонований нами спосіб прискорення закриття рани та профілактики патологічного рубцювання при загоєнні ран вторинним натягом. Усім хворим проводили планіметричні дослідження ран і остаточних рубців.

Результати та обговорення. Вихідні лінійні розміри та площа ранового дефекту статистично значущо не відрізнялися в обох групах. У пацієнтів основної групи краї рани дещо зближували за допомогою стерильної адгезивної плівки. В рановий кратер встановлювали дренажну трубку з бічними отворами. Плівку накривали прозорою еластичною пластиковою пластиною. Герметичність конструкції та фіксацію пластини забезпечували ще одним шаром адгезивної плівки. Дренажну трубку приєднували до джерела від’ємного тиску. На 5­ту добу проводили ревізію рани. Якщо краї рани повністю не зійшлися, то продовжували аналогічне лікування. Після повного зведення країв рани переходили до другого етапу лікування. У зведеному стані краї рани фіксували такою самою плівкою, тільки з перфораціями вздовж осі рани. Поверх плівки вздовж перфорацій розміщували дренаж, який зверху фіксували ще одним шаром плівки, і підключали до джерела від’ємного тиску до повної фіксації країв рани. Порівняння строків загоєння ран виявило їх статистично значуще прискорення у пацієнтів основної групи ((26,7 ± 6,3) дня проти (37,3 ± 7,3) дня, p = 0,0009). Планіметричні дослідження рубців підтвердили кращий косметичний результат лікування в основній групі.

Висновки. Від’ємний тиск у рані сприяв поступовому зближенню її країв з наступною їх фіксацією до моменту склеювання, що прискорювало загоєння ран у пацієнтів основної групи порівняно з хворими групи порівняння ((26,7 ± 6,3) дня проти (37,3 ± 7,3) дня, p = 0,0009). Поліпшена адаптація країв рани без їх додаткового механічного ушкодження, а також компенсація за рахунок вакууму дії сил, котрі розводять краї рани, дало змогу досягти загоєння ран у пацієнтів основної групи з формуванням рубців меншої ширини ((12,00 ± 5,69) мм проти (28,00 ± 10,95) мм у групі порівняння, p = 0,0002) та площі ((636,90 ± 536,41) мм2 та (1150,90 ± 595,86) мм2, p = 0,0370). В основній групі статистично більше було нормотрофічних рубців (χ2 = 4,20, p = 0,04).

 


Ключові слова


вакуумна терапія; загоєння ран вторинним натягом; патологічне рубцювання

Повний текст:

PDF

Посилання


Teplyi VV, Grebchenko KM. Patent for a utility model № 125032: A method of accelerating wound closure and prevention of pathological scarring of wounds healing by secondary tension. Registered in the State Patents’ Register of Ukraine for a utility models 25.04.2018, published 25.04.2018, bulletin № 8/2018 (Ukrainian).

D’Alessandro DV. What are the pros and cons to different wound closure devices?. PediatricEducation.org™, 2009, URL: https:. pediatriceducation.org/2009/09/21/what-are-the-pros-and-cons-to-different-wound-closure-devices/

Ferreira T, Rasband W. ImageJ User Guide IJ 1.46r, 2012, available at: http://imagej.net/docs/guide/

Global guidelines for the prevention of surgical site infection. World Health Organization. Available at http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/250680/1/9789241549882-eng.pdf?ua=1. 2016; Accessed: May 26, 2017. DOI: 10.1016/j.jhin.2016.12.016

Kubek EW, Badeau A, Materazzi S et al. Negative-pressure wound therapy and the emerging role of incisional negative pressure wound therapy as prophylaxis against surgical site infections. Microbial pathogens and strategies for combating them; science, technology and education. 2013;Formatex Research Center. URL: http://www.formatex.info/microbiology4/vol3/1833-1846.pdf Accessed May 2017.

Morrison JT. On the use of secondary suture. The Br J Surg. 2016;4(15):414-419. DOI: 10.1002/bjs.1800041506.

Regalado S, Funaki B. Novel devices for wound closure in interventional radiology. Semin Intervent Radiol. 2008;25(1):58-64. DOI: 10.1055/s-2008-1052307.

Schneider CA, Rasband WS, Eliceiri KW. NIH Image to ImageJ: 25 years of image analysis. Nature Methods. 2012;9:671-675. DOI: 10.1038/nmeth.2089

Stevens DL, Bisno AL, Chambers HF et al. Practice Guidelines for the Diagnosis and Management of Skin and Soft Tissue Infections: 2014 Update by the Infectious Diseases Society of America. Clin Infect Dis. 2014;59(2):10-e52. DOI: 10.1093/cid/ciu296.

Topaz M, Carmel NN, Topaz G et al. Stress-relaxation and tension relief system for immediate primary closure of large and huge soft tissue defects: an old-new concept: new concept for direct closure of large defects. Medicine (Baltimore). 2014;93(28):234. DOI: 10.1097/md.0000000000000234

Volgas DA, Harder Y, Ruedi TP et al. Principles of soft-tissue management. AO principles of fracture management, URL: https:. www2.aofoundation.org/wps/portal/surgerymobile?contentUrl=/srg/popup/further_reading/PFxM2/312_Surg_appr.jsp&soloState=precomp&title=&Language=en/

Wilson AM. Widening of scars: foe coaxed into a friend? The Millard technique revisited. Plast Reconstr Surg. 2000;106(7):1488-1493. DOI: 10.1097/00006534-200012000-00006.




© Хірургія України, 2019
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2019