DOI: https://doi.org/10.30978/SU2018-4-25

Ендоскопічна папілектомія та ендоскопічна папілосфінктеротомія при доброякісних захворюваннях великого дуоденального сосочка

V. P. Slobodiannyk, V. A. Zosym, D. A. Ragushyn, Yu. Yu. Voievoda, A. P. Kurilenko, K. D. Tkach

Анотація


Мета роботи — оцінити можливість клінічного застосування операції з видалення великого дуоденального сосочка (ВДС) за допомогою ендоскопічних методик при різних захворюваннях.

Матеріали і методи. У 2014 — 2017 рр. було проліковано 32 особи з приводу доброякісних стенозів і доброякісних пухлин ВДС, з них 10 (31,25 %) жінок і 22 (68,75 %) чоловіка віком від 36 до 64 років, середній вік — 52 роки. Залежно від характеру ураження ВДС та виду ендоскопічного лікування хворих розподілили на дві групи: перша — 21 (65,6 %) пацієнт з доброякісним стенозом ВДС, друга — 11 (34,3 %) хворих з доброякісними утвореннями ВДС. Петельну електроексцизію виконано 9 пацієнтам, петельну електроексцизію в поєднанні з ендоскопічною папілосфінктеротомією — 13, ендоскопічну папілектомію в поєднанні з аргоноплазмовою деструкцією — 6, ендоскопічну папілектомію в поєднанні з електричною деструкцією — 5, ендопротезування загальної жовчної протоки — 9, ендопротезування панкреатичної протоки — 4, ендопротезування обох проток — 19.

Результати та обговорення. Ускладнення виникли у 9 (28,1 %) хворих. У віддалений період усі пацієнти живі, функціональних порушень органів не виявлено.

Висновки. Ендоскопічне дослідження дає змогу визначити візуальні ознаки ураження ВДС (зміну тканин сосочка). Діагностична ефективність ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії становила 81,5 %. Клінічний досвід показав, що ендоскопічна папілосфінктеротомія дає змогу значно зменшити кількість повторних хірургічних операцій на жовчних шляхах, післяопераційних ускладнень і летальність у хворих з патологією органів гепатопанкреатодуоденальної зони.

 


Ключові слова


великий дуоденальний сосочок; доброякісні пухлини; доброякісний стеноз; ендоскопічна папілектомія

Повний текст:

PDF

Посилання


Bombizo VA, Tolstokorov IG, Sinyavin AV. Endoscopic approaches to the treatment of acute biliary pancreatitis. Materials of XI Moscow’s International congress of endoscopic surgery (Moscow, April 18-20, 2007). M., 2007:70-71 (Russian).

Gracheva NA. Clinical and morphological aspects of stenosis of the major duodenal papilla:Dissertatiom thesis, Candidate of Medical Sciences. M., 2006:24 (Russian).

Egiev VI, Rudakova MN. Pancreatoduodenal resection for periampular cancer. Annals of Surgical Hepatology. 1997;2:82 (Russian).

Koroluk IP, Pimenov SN. X-ray endoscopic diagnosis of duodenal papillites. Messenger of radiology and radiology. 1987;1:77-83 (Russian).

Krakovskiy AN. The choice of decompressive operations for violations of biliary patency benign etiology. Surgery. 1982;1:4-9 (Russian).

Makarov UA. Transcholedochic, endoscopic and transduodenal papillosphincterotomy in the treatment of choledocholithiasis and papillostenosis: Dissertation, Candidate of Medical Sciences. M., 2004:127 (Russian).

Maliarchuk VI, Pautkin UF, Plavunov NF. Diseases of the large duodenal papilla. M., 2004:168.

Nazarenko PM. Surgical and endoscopic methods of treating diseases of the major duodenal papilla and their clinical and anatomical justification. M., 2005:130 (Russian).

Saveliev VS, Buyanov VM, Balalykin AS. and others Diagnostic and therapeutic endoscopy for obstructive jaundice. Surgery. 1981;1:3-8 (Russian).

Sazonov AM, Portnoi LM, Ender LA. and others. X-ray endoscopic research in the diagnosis of causes of obstructive jaundice. Surgery. 1982;6:66-69 (Russian).

Orlov SU. The value of endoscopic papillosphincterotomy in the diagnosis of isolated papillostenosis and optimization of the technique of endoscopic interventions on the large duodenal papilla: Dissertation, Candidate of Medical Sciences. M., 2001:159 (Russian).

Fedorov AG. Tactical and technical aspects of endoscopic treatment of choledocholithiasis and stenosis of the major duodenal papilla: Dissertatiom thesis, Candidate of Medical Sciences. M., 2003:23 (Russian).

Yangibaev Z. Diagnosis and surgical treatment of benign stenosis of the large duodenal papilla: Dissertation, Doctor of Medical Sciences. M., 1987:308 (Russian).

Aiura K, Imaeda H. and KumaiK. Strategy for clinical management of benign biliary strictures. Digestive Endoscopy. 2004;16:48-51.

Bardales RH, Stanley MW, Simpson DD et al. Diagnostic value of brush cytology in the diagnosis of duodenal, biliary, and ampullary neoplasms. Am J Clin Pathol. 1998;109(5):540-548.

Bikerstaff K, Berry A, Chopman RW, Britton J. Early postoperative endoscopic sphincterotomy for retained biliary stones. Ann Roy Coll Surg Engl. 1988;70(6):350-351.

Catalano M, Fazel A, Quardi A et al. Needle knife sphincterotomy in inaccessible obstructed bile ducts: a 15-year review. Gastrointest Endosc. 2002;55:165.

Harewood G, Baron T. An assessment of the learning curve for precut biliary sphincterotomy. Gastrointest Endosc. 2002;55:148.

Paulucci V, Hottenrott Ch., Schlehuber D. Complicazioni della papil-Iotomia endoscopica: Trattamento chirurgico. Minerva Dietol Gastroeterol. 1985;31(3):487-489.

Usmiani J, Ulatowski L, Hoffman E. Papillektomie oder Duoden-sephalektomie. Rapeutisehes Konzept bein adenoma der Papilla Vateri. ChirPrax. 1984;Bd. 32, H. 3. S. 437-442.




© Хірургія України, 2019
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2019